Архів автора

Підготовка дитини до школи

                             (рекомендації для батьків майбутнього першокласника)

  1. Частіше, в позитиві розмовляйте з дитиною про школу, шкільне життя. Поясніть, що роль учня, це новий етап її дорослішання, її розвитку, розширення її свободи і відповідальності.
  2. Не залякуйте труднощами, які чекають малюка у школі, а формуйте у нього готовність до їх подолання. Щасливий не той хто не має проблем, а той, що вміє їх вирішувати.
  3. Частіше звертайте увагу дитини на її зовнішній вигляд, підтримуйте хороші вчинки, наприклад, спроби допомагати вам.

4.  Розвивайте у сина чи дочки навички самообслуговування (вмиватися,
чистити зуби, користуватися туалетом, одягатися, доглядати одяг, акуратно
їсти).

5. Привчіть дитину лягати спати та вставати у певний час (лягати спати не пізніше
дев’ятої години вечора, вставати о сьомій годині ранку).

6.   Заохочуйте малюка до малювання кольоровими олівцями, фломастером,
фарбами, письма ручкою.

  1. Прищеплюйте дитині дбайливе ставлення до книжок, олівців, зошитів, фломастерів. Навчіть її правильно гортати сторінки.
  2. Підтримуйте інтерес до пізнання нового, заохочуйте малюка до набуття нового досвіду, обміну з вами враженнями від зробленого почутого, побаченого сьогодні. Виділіть для цього ЗО хвилин щодня вашого дорогоцінного часу.
  3. В будь – якій конфліктній ситуації не принижуйте гідності дитини, прагніть заохотити її до відповідальної поведінки.
    1. З розумінням ставтесь до вимог вихователя, вчителя, не критикуйте його в присутності дитини.

11. Не втручайтеся в справу, якою зайнята дитина, якщо вона не просить про допомогу.

  1. Якщо дитині важко і вона готова прийняти вашу допомогу, обов’язково допоможіть їй.
  2. Поступово передавайте дитині право на прийняття рішень, що стосуються її особистих справ та діліться з нею відповідальністю за наслідки цих рішень.
  3. Якщо поведінка дитини викликає у вас негативні чи позитивні емоції- скажіть їй про це. Говоріть від себе про свої почуття і свої думки щодо поведінки дитини.
  4. Не вимагайте від дитини неможливого, співставляйте власні очікування з реальними віковими можливостями дитини.
  5. Правила (права, обов’язки, обмеження, вимоги, заборони) обов’язково повинні бути в житті дитини, але щоб їх не було забагато і вони були гнучкими. Правила для дитини, а не дитина для правил. Правила дорослим необхідно узгодити між собою.
  6. Інтонація з якою повідомляється вимога чи заборона скоріше доцільніша дружньо-пояснююча ніж загрозливо-наказова.
  7. Здійснюючи покарання дитини ефективніше позбавити її бажаного, ніж зробити їй погано. Пам’ятайте, що основними причинами поганої поведінки дітей є боротьба за увагу, боротьба за самоствердження проти надмірної батьківської влади і опіки, бажання помсти за образу, втрата віри у власний успіх.
  8. Створюйте в сім’ї простір любові, адже дитині потрібна любов не тільки до неї, їй життєво необхідна любов між батьками. Чим сильніший простір любові тим, природніше відбувається розвиток дитини – вона росте як дерево, якому достатньо і води і сонця.

Проблеми соціалізації та збереження психічного здоров’я дошкільників

        Одне з основних завдань психолога в дитячому навчальному закладі є допомога дитині під час адаптації до дитячого садка. Здатність почуватися комфортно за відсутності близьких дорослих залежить передусім від психологічного віку дитини. Спочатку дитина пов’язана з матір’ю міцними узами залежності: вона тулиться до мами, вимагає щоб та завжди була поруч, грається спокійно тільки в її присутності, періодично перевіряє, чи на місці її «зона безпеки». На третьому році життя характер стосунків з батьками змінюється. Дитина менше орієнтується на безпосереднє фізичне спілкування з матір’ю, а прагне певною мірою партнерських взаємин із батьками. З установленням  певної дистанції між дитиною та її батьками стає можливим відвідування нею дитячого садка. Проте не в усіх дітей хронологічний та психологічний вік збігається. Дитині може бути і чотири роки, а за рівнем розвитку самостійності вона ще не переросла період психологічної залежності від матері. Другою причиною ускладнень адаптації до нових умов може бути надмірна чутливість нервової системи, внаслідок чого дитина надто вразлива, хворобливо реагує на будь-яку невизначеність ситуації. Така реакція часто набуває психосоматичного характеру: весь період адаптації тоді пов’язаний з частими захворюваннями, поганим самопочуттям.

Дуже часто проблеми адаптації дитини до дитсадка виникають унаслідок невдалих педагогічних впливів на нього. Такі проблеми можна попереджати або розв’язувати через роботу психолога з вихователем та батьками. Так, чимало труднощів приносить неврахування дорослими егоцентричної пізнавальної позиції дитини. Ця позиція притаманна молодшим дошкільникам і поступово зникає до початку школи в процесі розумового, психічного та емоційного розвитку особистості. Егоцентрична позиція полягає в тому, що дитина ставить себе у центр всього, що відбувається навкруги. Наприклад, діти вважають, що будь-яка людина думає в даний момент про те ж саме, що й вони. Тому свою розповідь вони можуть почати з середини, сподіваючись, що співрозмовник знає про що йдеться. Егоцентрична позиція зумовлює високу навіюваність дошкільника: так само, як він приписує свої думки іншим, він може «заражатися» чужими оцінками, ставленнями та почуттями. Якщо всім смішно – дитина сміється, якщо всі обурені вчинком кіногероя – дитина ладна його побити. Отже, для того щоб дитина через свій егоцентризм могла перейнятися позитивним ставленням до дитсадка, контекст, в якому про нього згадують, має бути емоційно-позитивним, пов’язаним з успіхами дитини, а не з її невдачами. Дуже часто в процесі виховання дитини не враховується її потреба в любові( у дошкільника ця потреба має свою специфіку «мене люблять якщо я хороший»).  Однією з проблем над вирішенням якої працює психолог, вихователі та батьки є прояви психологічного неблагополуччя дитини.       Такими проявами можуть бути емоційні розлади, невротичні реакції, психосоматичні захворювання, затримка психофізичного розвитку, гальмування пізнавальних потреб(діти стають недопитливими, байдужими), збіднення ігрової діяльності (такі діти грають дуже одноманітно, сюжети їхніх ігор відтворюють не професійні стосунки дорослих, як у здорових дітей, а ті психологічні проблеми, що тривожать дитину). Діти у стані психологічного неблагополуччя гірше їдять, сплять, у них переважають негативні емоції. Негативні емоційні  стани залежно від темпераменту дитини можуть формуватися на фоні збудження (тоді дитина стає імпульсивною, дратівливою, агресивною) або на фоні гальмування (що проявляються у тривожності, скутості, пригніченості тощо). З такою психологічно неблагополучною дитиною дуже важливо налагодити доброзичливі стосунки, всіляко проявляти свою любов до неї, тактовне розуміння і впевненість в її силах. Будь-які присоромлення або незадоволення тільки погіршують її емоційний стан і підсилюють невротичні прояви. І навіть якщо останні з часом зникають, наслідки психологічних травм у вигляді почуття неповноцінності, невпевненості у собі, пасивності залишаються на все життя.

За сприятливих умов психічного розвитку на кінець дошкільного віку почуття й переживання дітей ускладнюються. Зберігаючи емоційність і вразливість, дошкільник втрачає дитячу безпосередність. Підвищуються його самоконтроль, обов’язковість, з’являються почуття провини, справедливості чи несправедливості, моральні переживання – все те, що стане категорією совісті у молодшому шкільному віці. Старшим дошкільникам властиве почуття гідності, вони не витримують зневаги, глузування. Як і раніше,  у них виражена потреба у визнанні, схваленні, підтримці, любові. Причому ці почуття дедалі більше переносяться на однолітків, створюючи складну систему групових відносин. Розвивається вміння ставити себе на місце іншої людини і певною мірою уявляти її почуття та переживання. Розвиток рефлексії та емпатії збагачує внутрішній світ дитини, насичує новим змістом її спілкування, робить поведінку соціально спрямованішою.

Тому, таким важливим фактором при вступі дитини до дитячого закладу є   збереження психічного здоров’я дитини шляхом безпроблемного перебігу адаптації  до дитячого садочка.  Психолог дитячого закладу супроводжує процес адаптації дітей проводячи психодіагностичну роботу, консультативну роботу з батьками, педагогами, корекційно-відновлювальну та розвивальну роботу з вихованцями.

ЗРАЗОК ЗАЯВИ

Завідувачу дошкільним навчальним закладом
(ясла-садок) комбінованого типу № 43 «Морська хвиля»
Черкаської міської ради
Перетятько Світлані Валеріївні
______________________________
(П.І.П. батьків або осіб, які їх замінюють)
що проживає за адресою:
_________________________________
конт. тел.
_______________________________

Заява

Прошу зарахувати в дошкільний заклад мою дитину: ___________________________________________________________________________ ___________________________________________________________________________
( П.І.П. дитини, дату народження вказати повністю


з «________» __________________ 20 __ року.

З Статутом дошкільного закладу, Правилами утримання, навчання і виховання дітей, режимом роботи дошкільного закладу ознайомлена(ний) та погоджуюсь і зобов’язуюсь сумлінно виконувати.

Місце роботи мами, займана посада :_________________________________________________________________ _______________________________ № контактних тел: _________________________________________________

Місце роботи батька, займана посада: ________________________________________________________________ _______________________________ № контактних тел: _________________________________________________

У випадку опікунства над дитиною :

Місце роботи опікуна, займана посада:_______________________________________________________________
_______________________________

№ контактних тел: _________________________________________________

В разі зміни місця проживання, роботи,контактного телефону зобов’язуюся письмово повідомити завідувача ДНЗ.

„____”________ 20 _ р.
________________________

 

Також Заяви в ДНЗ можна завантажити в електронному варіанті.

Музикотерапія

Музикотерапія передбачає використання спеціальної добірки музичних творів з метою впливу на емоційно-почуттєву сферу малюка, його духовне зростання, забезпечення релаксації та емоційного тла для оптимізації різних видів діяльності та покращення здоров’я.

Ще древні китайці вважали, що музика позбавляє від багатьох хвороб, які непідвладні навіть лікарям. Накінець і західні та вітчизняні вчені, після багато численних експериментів прийшли до висновку, що деякі мелодії мають сильний терапевтичний ефект.
Сьогодні в Китаї випускають музичні альбоми під досить несподі-ваними  для нас назвами: «Легені», «Серце», «Мігрень», «Безсоння» і т.д.
Подібні збірки випускають і в Японії. В якості ліків від мігрені вони пропонують  «Весеннюю песню» Мендельсона, «Юморески» Дворжака.
В Індії відкрився спеціальний центр для підготовки лікарів-музикотерапевтів  і  ними вже знайдені музичні п’єси для лікування гіпертонії та деяких психічних захворювань, перед якими традиційна медицина часто безсила.
Цікавим є той факт, що відомий французький лікар, доктор медичних наук Альфред Томатіс  50 років присвятив вивченню лікувальної сили музики. Самим іменитим його пацієнтом став популярний актор Жерар Департьє. В юності він дуже мріяв про сцену, кіно та славу. Але внутрішньо він був дуже скований, не вмів висловлювати  своїх думок, погано запам’ятовував текст, мав вади мови. До того ж, із-за сімейних неурядиць, невдач в особистому житті він став сильно заікатись, замкнувся в собі.
Альфред Томатіс виявив, що причини його хвороб лежать не на фізіологічному рівні, а криються набагато глибше – в емоційній сфері. Він запропонував Депардьє лікуватися. Лікування полягало в тому, що він приходив до А.Томатіса додому і по 2 год. слухав музику Моцарта. Вже після кількох процедур стан юнака почав покращуватись, а через кілька місяців Жерар вступив до акторської школи, а ще через кілька років його ім’я  стало відоме всьому світу.
Один із дослідників «ефекту Моцарта» доктор Гордон Шоу так пояснює вплив музики на здоров’я: вібрація звуків створює енергетичні поля, заставляє резонувати кожну клітинку нашого організму. Ми поглинаємо музичну енергію, а вона нормалізує ритм нашого дихання, пульс, артеріальний  тиск, температуру.
Цікаві дослідження в галузі альтернативної медицини провів француз Фаб’єн Маман—музикант, який володів секретами акупунктури і біоенергетики. Він вважав, що звук із строго визначеними частотами  має стимулюючий, відновлюючий вплив на організм. Його дослідження показали, що звучання тієї чи іншої ноти міняє форму і колір клітини.

Найбільший терапевтичний ефект на пацієнтів справляють мелодії Моцарта, не занадто швидкі але й не занадто повільні, плавні, тихі але й не одноманітні, чарівні у своїй простоті.
— В минулому віці в монастирі Бриттані монашки виконували музичні твори Моцарта для домашніх тварин. Вони помітили, що корови, під впливом цих мелодій стали давати вдвоє більше молока.
— В Канаді струнні квартети Моцарта грають на міських площах, щоб впорядкувати вуличний рух і тим самим знизити кількість ДТП.
— Японці провели цікавий експеримент: коли музика Моцарта звучала в пекарні, тісто підходило в 10 разів швидше. А найкраща рисова водка-саке виходить саме із дріжджів, які «прослухали» Моцарта.
Цей загадковий музичний феномен назвали «ефектом Моцарта».

Музика — невід’ємна складова нашого буття. Вона робить життя змістовнішим, веселішим, цікавішим, збагачує різними емоціями, У дитсадку діти чи не найбільше полюбляють музичні заняття, розваги, свята, музичні паузи.
Музикотерапія передбачає використання спеціальної добірки музичних творів з метою впливу на емоційно-почуттєву сферу малюка, його духовне зростання, забезпечення релаксації та емоційного тла для оптимізації різних видів діяльності. Музику можна використати для надання психолого-педагогічної допомоги дітям з інтелектуальними, мовленнєвими, руховими, сенсорними, емоційними порушеннями. Насамперед музика впливає на емоційну сферу дитини, вона також є засобом невербальної комунікації та одним з можливих способів пізнання світу.

Дуже цікавим є той факт, що музику успішно  використовують і в педагогіці. Вона сприяє підвищенню якості учбового процесу. Дослідження вчених показали, що бінауральні ритми альфа-діапазону (8-14 коливань в секунду) ідеально підходять для засвоєння нової інформації, даних, фактів, будь-якого матеріалу, який повинен бути завжди наготові в оперативній пам’яті людини. Тета-діапазон (4-7 коливань в секунду) ідеальний для некритичного прийняття зовнішніх установок, тому що ці ритми відключають захисні психічні механізми.
Педколектив нашого дошкільного закладу розробив технологію введення музики в життя дитини. Розпочинали із прослуховування класичної інструментальної музики перед сном або під час пробудження, в хвилинки релаксації після певних видів діяльності чи під час занять естетичного циклу.

Постійно використовуємо дитячі музичні ігри, тому що вони мають  розвивально-терапевтичний вплив на особистість дошкільнят.
В основі таких ігор лежать невеликі музично-поетичні твори, в яких розкриваються різні життєві колізії засобами рухових елементів.
Особливо подобаються малюкам ігри-забави з дорослими, як-от:
“Ладки, ладоньки, ладусі”,
“Плескаємо — тупаємо”,
“Одна ніжка тупоче,
а другая не хоче” ,  тощо.
Тут велике значення має встановлення емоційного контакту між дитиною та вихователем чи батьками, пробудження в малюка почуття довіри до дорослого.
У поєднанні дій зі словами пісеньки  малюк вчиться вслухатися у звуки мови, сприймати та відтворювати її ритм, окремі звукосполучення і поступово вникати в їхній зміст.
Для створення гарного настрою в групі можна використати “хвилинку сміху”, заспівавши частівку, ось, наприклад, таку:
Руки мила вранці Шура,
А обличчя геть забула.
Шепотіла їй верба:
“Ой, яка, яка ганьба!”.
Діти отримують велике емоційне задоволення від інсценізації пісень.
Наприклад:
Лесь гриби збирав у кошик,
А вони такі хороші.
Раптом хтось зашелестів,
Лесь злякався, затремтів.
Коли глянув — то їжак,
Весь колючий, мов будяк.
Лесь відразу засміявся:
Він даремно налякавсь.
Дитячі музичні ігри супроводжуються музично-поетичними вставками, кожна з яких має своє призначення — повідомляє про початок гри або якийсь її етап, коментує події тощо. Наприклад, у музичній грі “Сонечко, дощик та гроза” музичні вставки зосереджують увагу дітей на зміні рухів та виконанні відповідних завдань. Діти мають швидко зреагувати на музичний вступ до пісень “Сонечко” або “Дощик”, починати співати їх, робити відповідні рухи, а на звучання музичної вставки “Гроза” — сховатися під великою парасолькою.
Така гра, як “Хто здивує і потішить усіх?”, впливає на розвиток музичного слуху, пам’яті і виконує емоційно-терапевтичну функцію. Проводиться вона так: дорослий заздалегідь готує краплинки-“сюрпризики”   і  ховає  їх  у  незвичних  місцях —шафах, під стільчиком. Сюрпризами можуть бути цукерки, сердечки, дрібні іграшки. Діти знаходять сюрпризи, орієнтуючись на зміни гучності музики: “тихо-голосно”.
Гра “Добрий друг”. Діти під музику крокують по колу. Коли музика стихає, дорослий дає м’ячик одній дитині і та, називаючи ім’я свого друга, розповідає про його добрі справи і вчинки.
Пречудово в світі жити І по-справжньому дружити, І любити геть усіх — Хай лунає пісня й сміх.
Гра “Веселий сміх”. Діти стають у коло і під музичний супровід починають передавати одне одному м’ячик, промовляючи:
Ти котись, веселий м’ячик, Швидко, швидко по руках. В кого є веселий м’ячик, Той станцює гопака.
Дитина, в якої на останньому слові примовки в руках буде м’ячик, танцює гопака.
Колискові пісні також можна проводити як дитячі музичні ігри, що допомагають заспокоїти дитину, розслабити її, зняти зайве емоційне напруження — у цьому й полягає їхня терапевтична дія. Відомими колисковими піснями є: “Котику сіренький”, “Люлі-люлі” та інші.
У повсякденному житті малят варто використовувати якнайбільше оздоровчих технологій, адже вони переважно прості у використанні, дають вихованцям велике задоволення, а головне — мають ефективний комплексний вплив на формування їхнього здоров’я. Здоров’ятворчі та здоров’язберігаючі технології можна використовувати у різних організаційних формах роботи, у повсякденні, інтегруючи їх у різні види діяльності дітей.

Правила утримання, навчання та виховання дітей у дошкільному навчальному закладі

Дані правила складені на підставі законів України «Про освіту», «Про дошкільну  освіту»,  Положення  про  дошкільний  навчальний  заклад,   власного Статуту та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність дошкільного навчального закладу і є обов’язковими до виконання батьками дітей та особами, що їх замінюють, працівниками закладу дошкільної освіти.

 

Згідно даних правил

1.   Заклад зараховує дитину на підставі документів:

–    заяви батьків або осіб, що їх замінюють;

–    свідоцтва про народження дитини;

–    медичної довідки про стан здоров’я дитини;

–    медичної довідки про епідемічне оточення.

2.   Заклад зобов’язується:

–    забезпечувати перебування  дитини в  закладі дошкільної освіти з 7.30 до 17.30 /8.00 – 18.00/

–       надавати дитині догляд, створювати безпечні умови перебування дитини в закладі, зміцнювати її фізичний і психічний стан, забезпечувати її інтелектуальний та особистісний розвиток, емоційний комфорт дитини;

–    здійснювати навчання і виховання дитини керуючись Базовим Компонентом дошкільної освіти та реалізувати згідно з Державною базовою програмою навчально-методичними посібниками, затвердженими МОН України;

–    Заклад може надавати додаткові освітні послуги, які не визначені Державною базовою програмою, лише на основі угоди між батьками або особами, що їх замінюють та дошкільним закладом в межах гранично допустимого навантаження дитини, визначеного МОН разом з МОЗ України.

3.   Заклад забезпечує:

–    індивідуальний підхід до Вашої дитини, комфорт, тепло, сімейний затишок, задоволення потреб в емоційно-особистому спілкуванні;

–    захист дитини від будь-яких форм експлуатації та дій, що шкодять її здоров’ю, а також від усіх форм фізичного та психічного насилля;

–    дотримання педагогічної етики, норм загальної моралі, поваги до гідності дитини та її батьків.

–    медичний догляд на безоплатній основі медичними працівниками, які входять до штату закладу та міської дитячої поліклініки ;

–    медичний персонал забезпечує лікувально-профілактичні заходи, в тому числі проведення обов’язкових медичних оглядів, контроль за станом здоров’я, фізичним розвитком дитини, організацію фізвиховання, дотримання санітарно-гігієнічних норм та правил, режимом та якістю харчування;

–    проведення обов’язкових медичних оглядів перед профілактичним щепленням;

–    надання невідкладної медичної допомоги на госпітальному етапі, організацію заходів для госпіталізації (у разі необхідності) та інформування про це батьків, або осіб, що їх замінюють.

4.    Батьки мають право:

–    обирати та бути обраними до органів громадського самоврядування закладу;

–    звертатися до відповідних органів управління освіти з питань розвитку,  виховання та навчання дітей;

–    брати участь в покращенні організації навчально-виховного процесу та зміцненні матеріальної та навчально-методичної бази закладу;

–    вносити добровільні благодійні внески по мірі потреб закладу та можливостей батьків для покращення харчування та матеріальної бази закладу для навчання та виховання дітей;

–    відмовлятися від запропонованих додаткових освітніх послуг.

5.   Збереження місця за дитиною відбувається:

–    у випадку хвороби, карантину, санаторного лікування з наданням відповідної довідки;

–    на час відпустки батьків чи осіб, що їх замінюють, на підставі заяви чи довідки;

–    на час літнього оздоровчого періоду (75 діб) на підставі заяви.

6.   Відрахування   дитини   з   дошкільного   закладу   відбувається:

–    за   бажанням батьків чи осіб, що їх замінюють:

–     на підставі медичного висновку про стан здоров’я дитини, що виключає можливість її перебування в дошкільному закладі;

–  у разі несплати без поважних причин батьками або особами, що їх замінюють, за харчування протягом двох місяців;

Не менш ніж за 10 календарних днів адміністрація дошкільного закладу зобов’язана повідомити батьків, або осіб, що їх замінюють, про відрахування дитини.

7.    Батьки або особи, що їх замінюють, зобов’язані:

–    виховувати у дітей любов до України, повагу до національних, історичних та культурних цінностей українського народу, дбайливе ставлення до довкілля;

–    забезпечувати умови для здобуття дітьми дошкільної освіти за будь-якої форми;

–    своєчасно (до 15 числа поточного місяця) вносити плату за харчування дитини;

–    своєчасно повідомляти працівників закладу про можливість відсутності або хворобу дитини;

–    слідкувати за станом здоров’я дитини, своєчасно повідомляти про хворобу сестру медичну старшу, вихователя групи, завідувача дошкільного закладу чи особу, яка на даний момент її замінює;

–    забезпечувати виконання санітарно-гігієнічних вимог, а саме: приводити дитину чистою, охайною, з коротко підстриженими нігтями та акуратною зачіскою;

–    з метою охорони безпеки життєдіяльності дитини не давати з собою в дошкільний навчальний заклад ліки, цукерки, печиво та інші продукти харчування; різноманітні прикраси, особливо хрестики, на шнурках та ланцюжках, сережки, дорогоцінні речі.

–    щоденно особисто передавати та забирати дитину у вихователя, не передовіряючи її малолітнім (до 16 років) дітям, або стороннім людям;

–    приводити та забирати дитину тільки у тверезому стані; на випадок порушення цієї умови, вихователь не має права віддавати дитину ;

–    не палити на території та в приміщенні закладу;

–    не заїжджати на територію дошкільного закладу власним транспортом;

–    попереджувати конфліктні ситуації з працівниками закладу та батьками або особами, що їх замінюють;

–    бути тактовним та толерантним з вихователями групи та іншими працівниками закладу;

–    дотримуватись режиму життя і діяльності дітей, режиму роботи дошкільного навчального закладу.

–    неухильно виконувати дані правила.