Архів за Квітень 2018

Проблеми соціалізації та збереження психічного здоров’я дошкільників

        Одне з основних завдань психолога в дитячому навчальному закладі є допомога дитині під час адаптації до дитячого садка. Здатність почуватися комфортно за відсутності близьких дорослих залежить передусім від психологічного віку дитини. Спочатку дитина пов’язана з матір’ю міцними узами залежності: вона тулиться до мами, вимагає щоб та завжди була поруч, грається спокійно тільки в її присутності, періодично перевіряє, чи на місці її «зона безпеки». На третьому році життя характер стосунків з батьками змінюється. Дитина менше орієнтується на безпосереднє фізичне спілкування з матір’ю, а прагне певною мірою партнерських взаємин із батьками. З установленням  певної дистанції між дитиною та її батьками стає можливим відвідування нею дитячого садка. Проте не в усіх дітей хронологічний та психологічний вік збігається. Дитині може бути і чотири роки, а за рівнем розвитку самостійності вона ще не переросла період психологічної залежності від матері. Другою причиною ускладнень адаптації до нових умов може бути надмірна чутливість нервової системи, внаслідок чого дитина надто вразлива, хворобливо реагує на будь-яку невизначеність ситуації. Така реакція часто набуває психосоматичного характеру: весь період адаптації тоді пов’язаний з частими захворюваннями, поганим самопочуттям.

Дуже часто проблеми адаптації дитини до дитсадка виникають унаслідок невдалих педагогічних впливів на нього. Такі проблеми можна попереджати або розв’язувати через роботу психолога з вихователем та батьками. Так, чимало труднощів приносить неврахування дорослими егоцентричної пізнавальної позиції дитини. Ця позиція притаманна молодшим дошкільникам і поступово зникає до початку школи в процесі розумового, психічного та емоційного розвитку особистості. Егоцентрична позиція полягає в тому, що дитина ставить себе у центр всього, що відбувається навкруги. Наприклад, діти вважають, що будь-яка людина думає в даний момент про те ж саме, що й вони. Тому свою розповідь вони можуть почати з середини, сподіваючись, що співрозмовник знає про що йдеться. Егоцентрична позиція зумовлює високу навіюваність дошкільника: так само, як він приписує свої думки іншим, він може «заражатися» чужими оцінками, ставленнями та почуттями. Якщо всім смішно – дитина сміється, якщо всі обурені вчинком кіногероя – дитина ладна його побити. Отже, для того щоб дитина через свій егоцентризм могла перейнятися позитивним ставленням до дитсадка, контекст, в якому про нього згадують, має бути емоційно-позитивним, пов’язаним з успіхами дитини, а не з її невдачами. Дуже часто в процесі виховання дитини не враховується її потреба в любові( у дошкільника ця потреба має свою специфіку «мене люблять якщо я хороший»).  Однією з проблем над вирішенням якої працює психолог, вихователі та батьки є прояви психологічного неблагополуччя дитини.       Такими проявами можуть бути емоційні розлади, невротичні реакції, психосоматичні захворювання, затримка психофізичного розвитку, гальмування пізнавальних потреб(діти стають недопитливими, байдужими), збіднення ігрової діяльності (такі діти грають дуже одноманітно, сюжети їхніх ігор відтворюють не професійні стосунки дорослих, як у здорових дітей, а ті психологічні проблеми, що тривожать дитину). Діти у стані психологічного неблагополуччя гірше їдять, сплять, у них переважають негативні емоції. Негативні емоційні  стани залежно від темпераменту дитини можуть формуватися на фоні збудження (тоді дитина стає імпульсивною, дратівливою, агресивною) або на фоні гальмування (що проявляються у тривожності, скутості, пригніченості тощо). З такою психологічно неблагополучною дитиною дуже важливо налагодити доброзичливі стосунки, всіляко проявляти свою любов до неї, тактовне розуміння і впевненість в її силах. Будь-які присоромлення або незадоволення тільки погіршують її емоційний стан і підсилюють невротичні прояви. І навіть якщо останні з часом зникають, наслідки психологічних травм у вигляді почуття неповноцінності, невпевненості у собі, пасивності залишаються на все життя.

За сприятливих умов психічного розвитку на кінець дошкільного віку почуття й переживання дітей ускладнюються. Зберігаючи емоційність і вразливість, дошкільник втрачає дитячу безпосередність. Підвищуються його самоконтроль, обов’язковість, з’являються почуття провини, справедливості чи несправедливості, моральні переживання – все те, що стане категорією совісті у молодшому шкільному віці. Старшим дошкільникам властиве почуття гідності, вони не витримують зневаги, глузування. Як і раніше,  у них виражена потреба у визнанні, схваленні, підтримці, любові. Причому ці почуття дедалі більше переносяться на однолітків, створюючи складну систему групових відносин. Розвивається вміння ставити себе на місце іншої людини і певною мірою уявляти її почуття та переживання. Розвиток рефлексії та емпатії збагачує внутрішній світ дитини, насичує новим змістом її спілкування, робить поведінку соціально спрямованішою.

Тому, таким важливим фактором при вступі дитини до дитячого закладу є   збереження психічного здоров’я дитини шляхом безпроблемного перебігу адаптації  до дитячого садочка.  Психолог дитячого закладу супроводжує процес адаптації дітей проводячи психодіагностичну роботу, консультативну роботу з батьками, педагогами, корекційно-відновлювальну та розвивальну роботу з вихованцями.

ЗРАЗОК ЗАЯВИ

Завідувачу дошкільним навчальним закладом
(ясла-садок) комбінованого типу № 43 «Морська хвиля»
Черкаської міської ради
Перетятько Світлані Валеріївні
______________________________
(П.І.П. батьків або осіб, які їх замінюють)
що проживає за адресою:
_________________________________
конт. тел.
_______________________________

Заява

Прошу зарахувати в дошкільний заклад мою дитину: ___________________________________________________________________________ ___________________________________________________________________________
( П.І.П. дитини, дату народження вказати повністю


з «________» __________________ 20 __ року.

З Статутом дошкільного закладу, Правилами утримання, навчання і виховання дітей, режимом роботи дошкільного закладу ознайомлена(ний) та погоджуюсь і зобов’язуюсь сумлінно виконувати.

Місце роботи мами, займана посада :_________________________________________________________________ _______________________________ № контактних тел: _________________________________________________

Місце роботи батька, займана посада: ________________________________________________________________ _______________________________ № контактних тел: _________________________________________________

У випадку опікунства над дитиною :

Місце роботи опікуна, займана посада:_______________________________________________________________
_______________________________

№ контактних тел: _________________________________________________

В разі зміни місця проживання, роботи,контактного телефону зобов’язуюся письмово повідомити завідувача ДНЗ.

„____”________ 20 _ р.
________________________

 

Також Заяви в ДНЗ можна завантажити в електронному варіанті.

Великодні виставки 2018

До Великодня у групах закладу дошкільної освіти №43  “Морська хвиля” розгорнулися тематичні виставки.

Найкращі композиції були відзначені призами.

Изображение 009 Изображение 001 Изображение 007Изображение 004

Фінансовий звіт про використання коштів загального фонду кошторисних призначень на 2018 рік по дошкільному навчальному закладу №43 “Морська хвиля”

  • Фінансовий звіт про використання коштів загального фонду  згідно кошторисних призначень на 2018 рік по дошкільному навчальному закладу №43 “Морська хвиля” з січня по березень 2018 року

     

     

    Ознайомитися з фінансовим звітом днз 43

Музикотерапія

Музикотерапія передбачає використання спеціальної добірки музичних творів з метою впливу на емоційно-почуттєву сферу малюка, його духовне зростання, забезпечення релаксації та емоційного тла для оптимізації різних видів діяльності та покращення здоров’я.

Ще древні китайці вважали, що музика позбавляє від багатьох хвороб, які непідвладні навіть лікарям. Накінець і західні та вітчизняні вчені, після багато численних експериментів прийшли до висновку, що деякі мелодії мають сильний терапевтичний ефект.
Сьогодні в Китаї випускають музичні альбоми під досить несподі-ваними  для нас назвами: «Легені», «Серце», «Мігрень», «Безсоння» і т.д.
Подібні збірки випускають і в Японії. В якості ліків від мігрені вони пропонують  «Весеннюю песню» Мендельсона, «Юморески» Дворжака.
В Індії відкрився спеціальний центр для підготовки лікарів-музикотерапевтів  і  ними вже знайдені музичні п’єси для лікування гіпертонії та деяких психічних захворювань, перед якими традиційна медицина часто безсила.
Цікавим є той факт, що відомий французький лікар, доктор медичних наук Альфред Томатіс  50 років присвятив вивченню лікувальної сили музики. Самим іменитим його пацієнтом став популярний актор Жерар Департьє. В юності він дуже мріяв про сцену, кіно та славу. Але внутрішньо він був дуже скований, не вмів висловлювати  своїх думок, погано запам’ятовував текст, мав вади мови. До того ж, із-за сімейних неурядиць, невдач в особистому житті він став сильно заікатись, замкнувся в собі.
Альфред Томатіс виявив, що причини його хвороб лежать не на фізіологічному рівні, а криються набагато глибше – в емоційній сфері. Він запропонував Депардьє лікуватися. Лікування полягало в тому, що він приходив до А.Томатіса додому і по 2 год. слухав музику Моцарта. Вже після кількох процедур стан юнака почав покращуватись, а через кілька місяців Жерар вступив до акторської школи, а ще через кілька років його ім’я  стало відоме всьому світу.
Один із дослідників «ефекту Моцарта» доктор Гордон Шоу так пояснює вплив музики на здоров’я: вібрація звуків створює енергетичні поля, заставляє резонувати кожну клітинку нашого організму. Ми поглинаємо музичну енергію, а вона нормалізує ритм нашого дихання, пульс, артеріальний  тиск, температуру.
Цікаві дослідження в галузі альтернативної медицини провів француз Фаб’єн Маман—музикант, який володів секретами акупунктури і біоенергетики. Він вважав, що звук із строго визначеними частотами  має стимулюючий, відновлюючий вплив на організм. Його дослідження показали, що звучання тієї чи іншої ноти міняє форму і колір клітини.

Найбільший терапевтичний ефект на пацієнтів справляють мелодії Моцарта, не занадто швидкі але й не занадто повільні, плавні, тихі але й не одноманітні, чарівні у своїй простоті.
— В минулому віці в монастирі Бриттані монашки виконували музичні твори Моцарта для домашніх тварин. Вони помітили, що корови, під впливом цих мелодій стали давати вдвоє більше молока.
— В Канаді струнні квартети Моцарта грають на міських площах, щоб впорядкувати вуличний рух і тим самим знизити кількість ДТП.
— Японці провели цікавий експеримент: коли музика Моцарта звучала в пекарні, тісто підходило в 10 разів швидше. А найкраща рисова водка-саке виходить саме із дріжджів, які «прослухали» Моцарта.
Цей загадковий музичний феномен назвали «ефектом Моцарта».

Музика — невід’ємна складова нашого буття. Вона робить життя змістовнішим, веселішим, цікавішим, збагачує різними емоціями, У дитсадку діти чи не найбільше полюбляють музичні заняття, розваги, свята, музичні паузи.
Музикотерапія передбачає використання спеціальної добірки музичних творів з метою впливу на емоційно-почуттєву сферу малюка, його духовне зростання, забезпечення релаксації та емоційного тла для оптимізації різних видів діяльності. Музику можна використати для надання психолого-педагогічної допомоги дітям з інтелектуальними, мовленнєвими, руховими, сенсорними, емоційними порушеннями. Насамперед музика впливає на емоційну сферу дитини, вона також є засобом невербальної комунікації та одним з можливих способів пізнання світу.

Дуже цікавим є той факт, що музику успішно  використовують і в педагогіці. Вона сприяє підвищенню якості учбового процесу. Дослідження вчених показали, що бінауральні ритми альфа-діапазону (8-14 коливань в секунду) ідеально підходять для засвоєння нової інформації, даних, фактів, будь-якого матеріалу, який повинен бути завжди наготові в оперативній пам’яті людини. Тета-діапазон (4-7 коливань в секунду) ідеальний для некритичного прийняття зовнішніх установок, тому що ці ритми відключають захисні психічні механізми.
Педколектив нашого дошкільного закладу розробив технологію введення музики в життя дитини. Розпочинали із прослуховування класичної інструментальної музики перед сном або під час пробудження, в хвилинки релаксації після певних видів діяльності чи під час занять естетичного циклу.

Постійно використовуємо дитячі музичні ігри, тому що вони мають  розвивально-терапевтичний вплив на особистість дошкільнят.
В основі таких ігор лежать невеликі музично-поетичні твори, в яких розкриваються різні життєві колізії засобами рухових елементів.
Особливо подобаються малюкам ігри-забави з дорослими, як-от:
“Ладки, ладоньки, ладусі”,
“Плескаємо — тупаємо”,
“Одна ніжка тупоче,
а другая не хоче” ,  тощо.
Тут велике значення має встановлення емоційного контакту між дитиною та вихователем чи батьками, пробудження в малюка почуття довіри до дорослого.
У поєднанні дій зі словами пісеньки  малюк вчиться вслухатися у звуки мови, сприймати та відтворювати її ритм, окремі звукосполучення і поступово вникати в їхній зміст.
Для створення гарного настрою в групі можна використати “хвилинку сміху”, заспівавши частівку, ось, наприклад, таку:
Руки мила вранці Шура,
А обличчя геть забула.
Шепотіла їй верба:
“Ой, яка, яка ганьба!”.
Діти отримують велике емоційне задоволення від інсценізації пісень.
Наприклад:
Лесь гриби збирав у кошик,
А вони такі хороші.
Раптом хтось зашелестів,
Лесь злякався, затремтів.
Коли глянув — то їжак,
Весь колючий, мов будяк.
Лесь відразу засміявся:
Він даремно налякавсь.
Дитячі музичні ігри супроводжуються музично-поетичними вставками, кожна з яких має своє призначення — повідомляє про початок гри або якийсь її етап, коментує події тощо. Наприклад, у музичній грі “Сонечко, дощик та гроза” музичні вставки зосереджують увагу дітей на зміні рухів та виконанні відповідних завдань. Діти мають швидко зреагувати на музичний вступ до пісень “Сонечко” або “Дощик”, починати співати їх, робити відповідні рухи, а на звучання музичної вставки “Гроза” — сховатися під великою парасолькою.
Така гра, як “Хто здивує і потішить усіх?”, впливає на розвиток музичного слуху, пам’яті і виконує емоційно-терапевтичну функцію. Проводиться вона так: дорослий заздалегідь готує краплинки-“сюрпризики”   і  ховає  їх  у  незвичних  місцях —шафах, під стільчиком. Сюрпризами можуть бути цукерки, сердечки, дрібні іграшки. Діти знаходять сюрпризи, орієнтуючись на зміни гучності музики: “тихо-голосно”.
Гра “Добрий друг”. Діти під музику крокують по колу. Коли музика стихає, дорослий дає м’ячик одній дитині і та, називаючи ім’я свого друга, розповідає про його добрі справи і вчинки.
Пречудово в світі жити І по-справжньому дружити, І любити геть усіх — Хай лунає пісня й сміх.
Гра “Веселий сміх”. Діти стають у коло і під музичний супровід починають передавати одне одному м’ячик, промовляючи:
Ти котись, веселий м’ячик, Швидко, швидко по руках. В кого є веселий м’ячик, Той станцює гопака.
Дитина, в якої на останньому слові примовки в руках буде м’ячик, танцює гопака.
Колискові пісні також можна проводити як дитячі музичні ігри, що допомагають заспокоїти дитину, розслабити її, зняти зайве емоційне напруження — у цьому й полягає їхня терапевтична дія. Відомими колисковими піснями є: “Котику сіренький”, “Люлі-люлі” та інші.
У повсякденному житті малят варто використовувати якнайбільше оздоровчих технологій, адже вони переважно прості у використанні, дають вихованцям велике задоволення, а головне — мають ефективний комплексний вплив на формування їхнього здоров’я. Здоров’ятворчі та здоров’язберігаючі технології можна використовувати у різних організаційних формах роботи, у повсякденні, інтегруючи їх у різні види діяльності дітей.