Архів за Червень 2019

Гострик /ентеробіоз/

Гострики живуть у дистальному відділі тонкої кишки, сліпій кишці і в початковому відділі ободової мишки. Самки після дозрівання в них яєць спускається в пряму кишку. Активно виповзають із заднього проходу, відкладають 10-15 яєць в пренатальних складках, на шкірі і гинуть. Відкладені яйця повністю дозрівають через 5 год.

Рух самок при відкладанні яєць подразнює шкіру і викликає сильний свербіж. Діти, розчухуючи шкіру, забруднюють руки, білизну, предмети вжитку, заносять яйця в рот. Із проковтнутих яєць в дванадцятипалій кишці виходить личинка, які після двох линьок стають зрілими. Живляться гострики вмістом кишечника. Тривалість життя паразита 2-4 тижні.

На Україні зараженість населення гостриками складає 5-6%. Переважно хворіють діти. Особливо часто зустрічається в дитячих колективах, де допускається порушення санітарного режиму.

Єдиним джерелом інвазії є тільки людина, хвора на ентеробіоз. Шлях зараження фекально-оральний, який реалізується харчовим, контактно-побутовим шляхом та за допомогою мух. Серед факторів передачі можуть мати значну роль харчові продукти, не підлягають термічній обробці, та продаються у роздрібній вуличній торгівлі.

Хворі втрачають сон, стають роздратованими, знижується їх працездатність. Особливо значні ці прояви у дітей. Вони стають плаксивими, погано сплять, худнуть, страждає пам’ять. Часто виникають кишкові розлади, часті, рідкі випорожнення з домішками слизу, кольки в животі. Із виповзанням гостриків в сечостатеві органи може розвинутись нічне нетримання сечі.

Діагноз ентеробіозу встановлюють на підставі анамнезу і лабораторних досліджень.

Загальні принципи лікування. Враховуючи, що тривалість життя гострика не перевищує 3-4 тижні, яйця його кишечнику не розвиваються, у дітей настає одужання, впродовж одного місяця, за умови відчутності повторного самозараження. З іншого боку, навіть успішна медикаментозна дегельмінтизація не приводить до одужання, якщо б лікування не поєднувалося з санітарно-гігієнічними заходами.

До таких правил гігієни відносяться:

– дотримання чистоти рух. Обов’язкове їх миття з милом після відвідування туалету та перед вживанням їжі; коротке обрізання нігтів раз у 5 днів;

– обов’язкове підмивання дитини водою з милом на ніч, вранці та після дефекції;

– спання в щільно прилягаючих до стегон трусиках, під які дитина увісні не змогла просунути пальці. Їх щоденно міняють, або принаймні, прасують гарячою праскою двічі на день;

– щоденне витрушування та прасування постільної і натільної білизни;

– приміщення, де перебуває дитина, повинно щоденно прибиратися пилососом, з наступним вологим протиранням;

– предмети особистого користування (дитячі іграшки, стільчики тощо) слід знезаражувати дезрозчинами чи крутим окропом;

Рубрика: Медики радять  Відгуки закриті

До нас завітав клуб науки “Кварк”

Вихованців “Морської хвилі” запросив до своєї експериментальної лабораторії клуб науки “Кварк”. Дітвора у захваті від перетворень і можливостей наукових дослідів, адже для них це справжня магія і казкове диво. 

Магічні перетворення
Рубрика: Для Батьків, Наші будні  Відгуки закриті

Адаптація до ДНЗ

Адаптація – це пристосування організму до умов зовнішнього середовища.

Як ми можемо прогнозувати адаптацію?

Є фактори ризику, які впливають на перебіг адаптації та викликають ускладнення у її процесі. Такими факторами є:

· ускладнення при пологах;

·  маса тіла дитини при народженні менше 2500 гр.;

·  часті інфекційні захворювання дитини;

·  невідповідність домашнього і дитсадкового режимів;

·  відхилення в фізичному та психічному розвитку дитини;

·  відсутність навичок самообслуговування;

·  конфлікти між батьками;

·  зловживання батьків алкоголем;

·  низький культурний і освітній рівень батьків;

·  чоловіча стать дитини:

·  неправильне домашнє виховання.

При наявності у дитини 4 і більше факторів ризику існує ймовірність ускладненого протікання адаптаційного періоду.

Розрізняють три ступені адаптації: легкий, середній і важкий.

                Легкий ступінь адаптації
За легкої адаптації впродовж місяця у дитини нормалізується поведінка. Малюк починає спокійно чи радісно ставитися до дитячої групи. Настрій бадьорий, проявляє зацікавленість довколишнім, у поєднанні з незначним ранковим плачем. Апетит погіршується, проте не дуже і на кінець першого тижня стає звичайним, сон поновлюється протягом 10-15 днів.
Стосунки з рідними за легкої адаптації у дитини не порушуються, малюк легко прощається вранці, швидко відволікається, його цікавлять й інші дорослі, він доволі активний, але не збуджений. До дітей в групі може бути байдужим або зацікавленим. Інтерес до навколишнього поновлюється впродовж 2-3 тижнів з допомогою дорослого.
Мова загальмовується, але дитина відгукується і виконує певні прохання чи вказівки дорослого. До кінця першого місяця поновлюється активне мовлення.
Зниження захисних сил організму значно не виражено і до кінця 2-3 тижня відновлюється. Хворіє не більше разу на місяць, тривалістю не більше десяти днів, без ускладнень.

                Середній ступінь адаптації
Під час адаптації середнього ступеня порушення в поведінці і загальному стані дитини виражені виразніше і триваліше. Сон нормалізується лише через 20-40 днів, якість сну теж незадовільна. Апетит поновлюється в такі самі строки. Настрій нестійкий впродовж всього місяця, значно знижується активність: малюк стає плаксивим, малорухливим, не намагається досліджувати нове оточення, не використовує набутих раніше побутових навичок. Мова або не використовується, або знижується. У грі дитина також не застосовує набутих навичок, гра ситуативна. Всі ці зміни тримаються протягом 5-6 тижнів.
Ставлення дитини до близьких – емоційно-збуджене (плач, крик під час розлучення). Ставлення до дорослих вибіркове. Ставлення до дітей, як правило, байдуже, проте може бути й зацікавленим.
Захворюваність – до двох разів, терміном не більше 12 днів, без ускладнень. Вага не змінюється або дещо знижується. З’являються ознаки невротичних реакцій: вибірковість у ставленні до дорослих і однолітків, спілкування лише за певних умов.

                Важкий ступінь адаптації
Особливу тривогу викликає стан важкої адаптації. Дитина починає тривалий час і важко хворіти, одне захворювання майже без перерви змінює інше, захисні сили організму підірвані і вже не виконують своєї ролі – не запобігають численним інфекційним захворюванням, з якими постійно доводиться стикатися малюку. Це несприятливо позначається на його фізичному і психічному розвиткові.
Інша форма перебігу важкої адаптації – неадекватна поведінка дитини, яка межує з невротичним станом. Дитина погано засинає, сон короткий, скрикує, плаче уві сні, прокидається зі слізьми. Сон чутливий, короткий. Апетит погіршується сильно і надовго, дитина може відмовлятися від їжі або блювати за спроби її нагодувати, можуть виникати функціональні порушення випорожнень, безконтрольні випорожнення.
Під час періоду неспання дитина пригнічена, не цікавиться оточенням. Ставлення до дітей відчужене, однолітків уникає або проявляє агресію. Ставлення до близьких емоційно-збуджене, позбавлене практичної взаємодії. Не реагує на запрошення взяти участь у будь-якій діяльності. Мовою не користується або простежується затримка мовленнєвого розвитку на значний період. Немає настрою, дитина тривалий час плаче, напружено стискає у кулачку носову хустинку чи домашню іграшку. Нам, дорослим, важко усвідомити ступінь її страждань.

Слід пам’ятати, що дитина, яка бурхливо виражає свій протест проти нових умов криком, голосним плачем, вередуванням, чіпляється за маму, падає в сльозах на підлогу, незручна і бентежлива для батьків і вихователів, проте викликає менше хвилювань у дитячих психологів і психіатрів, ніж дитина, яка ціпеніє, стає байдужою до того, що з нею відбувається, до їжі, мокрих штанців, навіть холоду. Така апатія є типовим проявом дитячої депресії.

    Дитина плаче при розставанні з батьками?
” Розповідайте дитині, що цікавого чекає його в дитячому саду (зустріч із друзями, цікава книга, нові пісні й танці, гарні іграшки)
” Будьте спокійні, не проявляйте перед дитиною свого занепокоєння
” Дайте дитині із собою улюблену іграшку або якийсь предмет із дому (можна покласти в кишеню куртки будь-який “секрет” – навіть звичайний великий ґудзик)
” Придумайте та відрепетируйте кілька різних способів прощання (погладжування по спинці, повітряний поцілунок, “секретне слово”)
” Будьте уважні до дитини, коли забираєте його з дитячого саду (розпитайте, чим він займався, похваліть його малюнок або виріб)
” Демонструйте дитині свою любов і турботу (скажіть, що весь день думали про нього, планували спільні заняття на вечір)
” Головне – будьте терплячими!

Рубрика: Сторінка психолога  Відгуки закриті

Фінансовий звіт про використання коштів загального фонду з січня по травень 2019 року

Рубрика: Фінансово-господарська діяльність  Відгуки закриті

Літнє меню 2019