(рекомендації для батьків майбутнього першокласника)
- Частіше, в позитиві розмовляйте з дитиною про школу, шкільне життя. Поясніть, що роль учня, це новий етап її дорослішання, її розвитку, розширення її свободи і відповідальності.
- Не залякуйте труднощами, які чекають малюка у школі, а формуйте у нього готовність до їх подолання. Щасливий не той хто не має проблем, а той, що вміє їх вирішувати.
- Частіше звертайте увагу дитини на її зовнішній вигляд, підтримуйте хороші вчинки, наприклад, спроби допомагати вам.
4. Розвивайте у сина чи дочки навички самообслуговування (вмиватися,
чистити зуби, користуватися туалетом, одягатися, доглядати одяг, акуратно
їсти).
5. Привчіть дитину лягати спати та вставати у певний час (лягати спати не пізніше
дев’ятої години вечора, вставати о сьомій годині ранку).
6. Заохочуйте малюка до малювання кольоровими олівцями, фломастером,
фарбами, письма ручкою.
- Прищеплюйте дитині дбайливе ставлення до книжок, олівців, зошитів, фломастерів. Навчіть її правильно гортати сторінки.
- Підтримуйте інтерес до пізнання нового, заохочуйте малюка до набуття нового досвіду, обміну з вами враженнями від зробленого почутого, побаченого сьогодні. Виділіть для цього ЗО хвилин щодня вашого дорогоцінного часу.
- В будь – якій конфліктній ситуації не принижуйте гідності дитини, прагніть заохотити її до відповідальної поведінки.
- З розумінням ставтесь до вимог вихователя, вчителя, не критикуйте його в присутності дитини.
11. Не втручайтеся в справу, якою зайнята дитина, якщо вона не просить про допомогу.
- Якщо дитині важко і вона готова прийняти вашу допомогу, обов’язково допоможіть їй.
- Поступово передавайте дитині право на прийняття рішень, що стосуються її особистих справ та діліться з нею відповідальністю за наслідки цих рішень.
- Якщо поведінка дитини викликає у вас негативні чи позитивні емоції- скажіть їй про це. Говоріть від себе про свої почуття і свої думки щодо поведінки дитини.
- Не вимагайте від дитини неможливого, співставляйте власні очікування з реальними віковими можливостями дитини.
- Правила (права, обов’язки, обмеження, вимоги, заборони) обов’язково повинні бути в житті дитини, але щоб їх не було забагато і вони були гнучкими. Правила для дитини, а не дитина для правил. Правила дорослим необхідно узгодити між собою.
- Інтонація з якою повідомляється вимога чи заборона скоріше доцільніша дружньо-пояснююча ніж загрозливо-наказова.
- Здійснюючи покарання дитини ефективніше позбавити її бажаного, ніж зробити їй погано. Пам’ятайте, що основними причинами поганої поведінки дітей є боротьба за увагу, боротьба за самоствердження проти надмірної батьківської влади і опіки, бажання помсти за образу, втрата віри у власний успіх.
- Створюйте в сім’ї простір любові, адже дитині потрібна любов не тільки до неї, їй життєво необхідна любов між батьками. Чим сильніший простір любові тим, природніше відбувається розвиток дитини – вона росте як дерево, якому достатньо і води і сонця.