“Режим дня у закладі дошкільної освіти, значення його дотримання”
Правильно організований режим дня – неодмінна умова нормального фізичного розвитку дитини, зміцнення її здоров’я, підтримання високого рівня фізичної і розумової працездатності. Установлений режимом певний ритм життя сприяє нормальному перебігу всіх фізіологічних процесів в організмі. Потреби дитини у сні, харчуванні, чистоті, зміні видів діяльності, прогулянках на повітрі зумовлюють відповідний режим дня, що має важливе значення для збереження і зміцнення її здоров’я, повноцінного розвитку.
До режимних моментів відносяться:
1. Прийом дітей, огляд, ігри, ранкова гімнастика
2. Підготовка до сніданку, сніданок
3. Ігри та дитячі види діяльності
4. Безпосередня освітня діяльність
5. Підготовка до прогулянки, прогулянка
6. Повернення з прогулянки, Підготовка до обіду і обід
7. Підготовка до сну, денний сон
8. Підйом після сну, водні процедури, гартують заходи
9. Ігри, самостійна діяльність дітей
10. Підготовка до вечері, вечеря
11. Ігри, прогулянка, догляд дітей додому
Режим дня — це раціональне чергування різних видів діяльності й відпочинку.
Дотримуючись режиму дня, можна виховати здорову дитину, а її розвиток спрямувати в правильному напрямі.
За недотримання послідовності й часу проведення режимних моментів у дитини можуть виникнути також складнощі з формуванням культурно-гігієнічних навичок охайності.
Один із моментів це – повноцінний сон.
Повноцінний сон має достатню для відповідного віку тривалість і глибину, як-от:
у перші місяці життя дитина спить 12-15 години;
у 1-3 роки – 11-14 годин;
у 4-5 років – 10-13 годин;
у 6-7 років – 9-12 годин.
Будь-які скорочення сну хоча б на декілька години негативно позначаються на функціональному стані мозку. У дитини знижується працездатність, опірність організму до різноманітних інфекцій, підвищується втомлюваність. Тому діти зі слабким здоров’ям або ті, які одужують після хвороби, мають спати ще більше, ніж здорові.
Аби сон дитини був здоровим, увечері варто обмежити її активні ігри, роботу з ґаджетами та забавки із будь-яким девайсом. Вечеря має бути легкою, без цукерок, шоколаду й міцного чаю. Обов’язково слід провітрювати дитячу кімнату, навіть якщо за вікном несприятлива й холодна погода. Адже прохолодне повітря сприяє швидкому засипанню й глибокому сну.
Денний сон – «пігулка» від перевантаження. То для чого ж потрібен денний сон?
Щоб дитина була здоровою
Добові біоритми сну й неспання визначають усі ритмічні процеси дитячого організму – від річних і багаторічних циклів росту до мікроритмів, які діють на рівні клітини й тривають частку секунди. Позбавляючи дитину денного сну, дорослі створюють підґрунтя для розладу біоритмів або десинхронозу. Серед його наслідків:
підвищена збудливість і втомлюваність;
затримка нервово-психічного й фізичного розвитку;
відставання в рості;
зниження імунітету;
схильність до частих ГРЗ і дитячих інфекцій.
Щоб дитина ліпше розвивалася
Денний сон допомагає засвоювати нові знання, зокрема й ті, які дошкільники отримують під час підготовчих занять до навчання в школі.
Мозок людини не спить ні вдень, ні вночі – він просто перемикається зі сприймання інформації на режим її опрацювання й засвоєння. Що менша дитина, то більше вона дізнається, відтак має запам’ятати. Отже, що більше денних «пауз» необхідно дитині, то довше має тривати її сон.
Щоб дитина міцніше спала вночі
Той аргумент, що денний сон зміцнює нічний, часто дивує батьків. Утім насправді дошкільник, який не спав удень, до кінця дня зазвичай так збуджується, що ввечері не може заснути, навіть якщо дуже хоче. Перенавантажений денними враженнями й інформацією мозок у такий спосіб сигналізує про складнощі з переробленням і засвоєнням даних. Наслідком безсоння є підвищена тривожність, нічні страхи і жахіття.
Не можна сварити, а тим паче карати малюка, який полежав 15-20 хвилин і не заснув. Адже дитині раннього віку потрібна щонайменше година на засипання, а дошкільнику – півгодини.
Відмова від денного сну – симптоми низки станів, найпоширеніший з яких – синдром гіперактивності. Тож зазвичай дитина, яка не спить вдень, потребує консультації невролога.
Денний сон допомагає згладити вплив на організм дошкільника стресових чинників і несприятливої екологічної ситуації. Позаяк коли дитина спить, мозок виробляє спеціальні захисні білки, завдяки яким нервова система адаптується до підвищених навантажень. Тож дуже важливо переконати батьків не змінювати звичайний режим сну й неспання дитини у вихідні дні, а також під час літньої відпустки.
Активна діяльність або період неспання дитини
Діяльність дитини має бути різноманітною й обов’язково чергуватися з денним сном. Малювання, ліплення, конструювання, перегляд мультфільмів, активні рухливі ігри на свіжому повітрі – усе потрібно розподіляти на весь день. Бажано не менше години виділяти на розвивальні заняття. окрім того, у дитини обов’язково має бути особистий час, коли вона може гратися сама, про щось розмірковувати, за чимось спостерігати.
Допомога мамі, а саме обов’язки, які дитині під силу виконати, – це не лише елемент правильного виховання, а й запорука фізичного розвитку й зміцнення здоров’я. Привчаючи дитину до дисципліни, порядку, охайності й праці, можна сформувати в неї такі риси, як наполегливість, цілеспрямованість, стратегічне бачення ситуації, самостійність. У майбутньому така людина впорається з будь-якими негараздами, хоч би які соціально-політичні катаклізми на неї не очікували.
Саме активна різноманітна діяльність сприяє повноцінному та гармонійному розвитку особистості дитини, її пізнавальним процесам. Одноманітність дій і байдужість дорослих травмують малюка так само сильно, як і емоційні потрясіння, й окрім того, виховують лінь і співзалежний характер.
Привчивши до режиму дня в дитячому садку, удома дитина, як правило знову потрапляє у звичну обстановку без правил і обмежень. Цього достатньо, щоб розпочався невротичний процес. Тому батьки завжди можуть звернутися по допомогу до практичного психолога чи вихователя групи й розпитати про розпорядок дня, з’ясувати що за чим має відбуватися і чому. Звісно, дотримуватися ідентичного розпорядку вдома інколи складно. Тож до нього можна внести незначні корективи, які враховуватимуть умови життя родини. Завдяки цьому дуже швидко і в дитини, і в батьків сформується умовний рефлекс. Зазвичай для цього потрібен строк не менш як 21 день.
Режим дня – це найскладніше, чого можна навчити дитину. Для цього потрібна лише любов батьків і їхнє усвідомлення своєї відповідальності. Дотримання батьками режиму дня привчає дитину до організованості., полегшує життя як їх самій, так і батькам. Надалі такій дитині значно легше адаптуватися до умов дитячого садка, школи. Правильний режим – це ще й профілактика багатьох захворювань, зокрема й невротичних.