Заклад дошкільної освіти №43 "Морська хвиля" Черкаської міської територіальної громади

Музикотерапія передбачає використання спеціальної добірки музичних творів з метою впливу на емоційно-почуттєву сферу малюка, його духовне зростання, забезпечення релаксації та емоційного тла для оптимізації різних видів діяльності та покращення здоров’я.

Ще древні китайці вважали, що музика позбавляє від багатьох хвороб, які непідвладні навіть лікарям. Накінець і західні та вітчизняні вчені, після багато численних експериментів прийшли до висновку, що деякі мелодії мають сильний терапевтичний ефект.
Сьогодні в Китаї випускають музичні альбоми під досить несподі-ваними  для нас назвами: «Легені», «Серце», «Мігрень», «Безсоння» і т.д.
Подібні збірки випускають і в Японії. В якості ліків від мігрені вони пропонують  «Весеннюю песню» Мендельсона, «Юморески» Дворжака.
В Індії відкрився спеціальний центр для підготовки лікарів-музикотерапевтів  і  ними вже знайдені музичні п’єси для лікування гіпертонії та деяких психічних захворювань, перед якими традиційна медицина часто безсила.
Цікавим є той факт, що відомий французький лікар, доктор медичних наук Альфред Томатіс  50 років присвятив вивченню лікувальної сили музики. Самим іменитим його пацієнтом став популярний актор Жерар Департьє. В юності він дуже мріяв про сцену, кіно та славу. Але внутрішньо він був дуже скований, не вмів висловлювати  своїх думок, погано запам’ятовував текст, мав вади мови. До того ж, із-за сімейних неурядиць, невдач в особистому житті він став сильно заікатись, замкнувся в собі.
Альфред Томатіс виявив, що причини його хвороб лежать не на фізіологічному рівні, а криються набагато глибше – в емоційній сфері. Він запропонував Депардьє лікуватися. Лікування полягало в тому, що він приходив до А.Томатіса додому і по 2 год. слухав музику Моцарта. Вже після кількох процедур стан юнака почав покращуватись, а через кілька місяців Жерар вступив до акторської школи, а ще через кілька років його ім’я  стало відоме всьому світу.
Один із дослідників «ефекту Моцарта» доктор Гордон Шоу так пояснює вплив музики на здоров’я: вібрація звуків створює енергетичні поля, заставляє резонувати кожну клітинку нашого організму. Ми поглинаємо музичну енергію, а вона нормалізує ритм нашого дихання, пульс, артеріальний  тиск, температуру.
Цікаві дослідження в галузі альтернативної медицини провів француз Фаб’єн Маман—музикант, який володів секретами акупунктури і біоенергетики. Він вважав, що звук із строго визначеними частотами  має стимулюючий, відновлюючий вплив на організм. Його дослідження показали, що звучання тієї чи іншої ноти міняє форму і колір клітини.

Найбільший терапевтичний ефект на пацієнтів справляють мелодії Моцарта, не занадто швидкі але й не занадто повільні, плавні, тихі але й не одноманітні, чарівні у своїй простоті.
— В минулому віці в монастирі Бриттані монашки виконували музичні твори Моцарта для домашніх тварин. Вони помітили, що корови, під впливом цих мелодій стали давати вдвоє більше молока.
— В Канаді струнні квартети Моцарта грають на міських площах, щоб впорядкувати вуличний рух і тим самим знизити кількість ДТП.
— Японці провели цікавий експеримент: коли музика Моцарта звучала в пекарні, тісто підходило в 10 разів швидше. А найкраща рисова водка-саке виходить саме із дріжджів, які «прослухали» Моцарта.
Цей загадковий музичний феномен назвали «ефектом Моцарта».

Музика — невід’ємна складова нашого буття. Вона робить життя змістовнішим, веселішим, цікавішим, збагачує різними емоціями, У дитсадку діти чи не найбільше полюбляють музичні заняття, розваги, свята, музичні паузи.
Музикотерапія передбачає використання спеціальної добірки музичних творів з метою впливу на емоційно-почуттєву сферу малюка, його духовне зростання, забезпечення релаксації та емоційного тла для оптимізації різних видів діяльності. Музику можна використати для надання психолого-педагогічної допомоги дітям з інтелектуальними, мовленнєвими, руховими, сенсорними, емоційними порушеннями. Насамперед музика впливає на емоційну сферу дитини, вона також є засобом невербальної комунікації та одним з можливих способів пізнання світу.

Дуже цікавим є той факт, що музику успішно  використовують і в педагогіці. Вона сприяє підвищенню якості учбового процесу. Дослідження вчених показали, що бінауральні ритми альфа-діапазону (8-14 коливань в секунду) ідеально підходять для засвоєння нової інформації, даних, фактів, будь-якого матеріалу, який повинен бути завжди наготові в оперативній пам’яті людини. Тета-діапазон (4-7 коливань в секунду) ідеальний для некритичного прийняття зовнішніх установок, тому що ці ритми відключають захисні психічні механізми.
Педколектив нашого дошкільного закладу розробив технологію введення музики в життя дитини. Розпочинали із прослуховування класичної інструментальної музики перед сном або під час пробудження, в хвилинки релаксації після певних видів діяльності чи під час занять естетичного циклу.

Постійно використовуємо дитячі музичні ігри, тому що вони мають  розвивально-терапевтичний вплив на особистість дошкільнят.
В основі таких ігор лежать невеликі музично-поетичні твори, в яких розкриваються різні життєві колізії засобами рухових елементів.
Особливо подобаються малюкам ігри-забави з дорослими, як-от:
“Ладки, ладоньки, ладусі”,
“Плескаємо — тупаємо”,
“Одна ніжка тупоче,
а другая не хоче” ,  тощо.
Тут велике значення має встановлення емоційного контакту між дитиною та вихователем чи батьками, пробудження в малюка почуття довіри до дорослого.
У поєднанні дій зі словами пісеньки  малюк вчиться вслухатися у звуки мови, сприймати та відтворювати її ритм, окремі звукосполучення і поступово вникати в їхній зміст.
Для створення гарного настрою в групі можна використати “хвилинку сміху”, заспівавши частівку, ось, наприклад, таку:
Руки мила вранці Шура,
А обличчя геть забула.
Шепотіла їй верба:
“Ой, яка, яка ганьба!”.
Діти отримують велике емоційне задоволення від інсценізації пісень.
Наприклад:
Лесь гриби збирав у кошик,
А вони такі хороші.
Раптом хтось зашелестів,
Лесь злякався, затремтів.
Коли глянув — то їжак,
Весь колючий, мов будяк.
Лесь відразу засміявся:
Він даремно налякавсь.
Дитячі музичні ігри супроводжуються музично-поетичними вставками, кожна з яких має своє призначення — повідомляє про початок гри або якийсь її етап, коментує події тощо. Наприклад, у музичній грі “Сонечко, дощик та гроза” музичні вставки зосереджують увагу дітей на зміні рухів та виконанні відповідних завдань. Діти мають швидко зреагувати на музичний вступ до пісень “Сонечко” або “Дощик”, починати співати їх, робити відповідні рухи, а на звучання музичної вставки “Гроза” — сховатися під великою парасолькою.
Така гра, як “Хто здивує і потішить усіх?”, впливає на розвиток музичного слуху, пам’яті і виконує емоційно-терапевтичну функцію. Проводиться вона так: дорослий заздалегідь готує краплинки-“сюрпризики”   і  ховає  їх  у  незвичних  місцях —шафах, під стільчиком. Сюрпризами можуть бути цукерки, сердечки, дрібні іграшки. Діти знаходять сюрпризи, орієнтуючись на зміни гучності музики: “тихо-голосно”.
Гра “Добрий друг”. Діти під музику крокують по колу. Коли музика стихає, дорослий дає м’ячик одній дитині і та, називаючи ім’я свого друга, розповідає про його добрі справи і вчинки.
Пречудово в світі жити І по-справжньому дружити, І любити геть усіх — Хай лунає пісня й сміх.
Гра “Веселий сміх”. Діти стають у коло і під музичний супровід починають передавати одне одному м’ячик, промовляючи:
Ти котись, веселий м’ячик, Швидко, швидко по руках. В кого є веселий м’ячик, Той станцює гопака.
Дитина, в якої на останньому слові примовки в руках буде м’ячик, танцює гопака.
Колискові пісні також можна проводити як дитячі музичні ігри, що допомагають заспокоїти дитину, розслабити її, зняти зайве емоційне напруження — у цьому й полягає їхня терапевтична дія. Відомими колисковими піснями є: “Котику сіренький”, “Люлі-люлі” та інші.
У повсякденному житті малят варто використовувати якнайбільше оздоровчих технологій, адже вони переважно прості у використанні, дають вихованцям велике задоволення, а головне — мають ефективний комплексний вплив на формування їхнього здоров’я. Здоров’ятворчі та здоров’язберігаючі технології можна використовувати у різних організаційних формах роботи, у повсякденні, інтегруючи їх у різні види діяльності дітей.