Архів автора

Харчування дітей від 1 до 3 років

З  1 до 2,5 року в дитини прорізується 12 зубів.

[singlepic id=85 w=320 h=240 float=right]

Дітям раннього віку рекомендується режим харчування з чотириразовим прийманням їжі і чотиригодинним інтервалом між ними. Найліпшим часом для прийняття їжі є такий: Сніданок – 8.00 – 8.30, Обід – 12.00 – 12.30, Підвечірок – 16.00, Вечеря – 19.00 – 19.30.
Рекомендований набір продуктів для дітей віком від 1 до 3 років:
хліб пшеничний, житній, борошно пшеничне, крупи, макаронні вироби, картопля, овочі різні, фрукти свіжі, сухі, кондитерські вироби, цукор, яйце, молоко, сир, м’ясо, риба, сметана, сіль, чай, кавовий напій.
Їжу потрібно правильно розподіляти за енергетичною цінністю та кількістю в окремі прийоми.
В меню для дітей цього віку необхідно використовувати продукти тваринного походження (молоко, м’ясо, риба, яйця) і різноманітні продукти рослинного походження (олія – соняшникова, соєва, кукурудзяна; крупи – гречана, вівсяна, перлова, пшоно, горох, квасоля; листяні овочі, коренеплоди, зелень, фрукти і ягоди, особливо вишні, абрикоси, сливи, горобина, яблука, персики, шипшина, смородина, чорниці, а також кавуни). Іноді доцільно давати до страв часник, земну цибулю, що мають бактерицидну і протизапальну дію . необхідно давати дітям фруктові та овочеві консерви, призначені спеціально для дитячого харчування, особливо в осінньо-зимовий період.

Їжа для дітей від 1 до 3 років має бути подрібненою. Страви мають бути м’які, кашкоподібні, у вигляді пюре, суфле, у вигляді тюфтельок, парових котлет, протертих чи дрібно нарізаних фруктів і овочів. Підготовка їжі має бути такою, як для дітей старшого віку.

Зразок меню для дітей віком від 1 до 1,5 років:

Сніданок:

  1. Каша будь-яка (200 г), вермішель з молоком + омлет (150/50) або пюре картопляне з паштетом з оселедця (150/50).
  2. Кава-сурогат, тобто не справжня, а “злакова”, або чай з молоком і цукром (150г).
  3. Хліб пшеничний з маслом і сиром (15/5/5).

Обід:

  1. Борщ вегетаріанський або на м’ясному бульйоні, або суп-пюре овочеве на м’ясному бульйоні.
  2. М’ясне пюре, м’ясо мелене, суфле м’ясне (100 г), кнелі або суфле рибне, або фрикадельки з овочевим гарніром (50/100).
  3. Сік, фруктовий напій або настій шипшини (100 мл).
  4. Хліб пшеничний і житній (10/10).
  5. Кава (“злакова”)

Підвечірок:

  1. Кефір (150 г).
  2. Печиво, сухарики домашні, булочка (15 г).
  3. Яблуко чи інші фрукти (35 г).

Вечеря:

  1. Овочеве пюре, картопляна запіканка або каша гречана з молоком (120 г).
  2. Сир з молоком або кефіром (40/20).
  3. Хліб пшеничний (15 г).
  4. Кефір (додатковий (100 мл)).

[singlepic id=87 w=320 h=240 float=right]

Зразок меню для дітей віком від 1,5 до 3 років:

Сніданок:

  1. Каша будь-яка (200 г), запіканка або пудинг сирний із молочним соусом (100/60).
  2. Чай або кава-сурогат з молоком та цукром (150 г).
  3. Хліб пшеничний з маслом (30/3).

Обід:

  1. Салат овочевий (40 г).
  2. Борщ вегетаріанський; розсольник, зелений борщ, овочевий суп або суп-пюре на пісному бульйоні (150 г).
  3. Котлети парові, тефтелі, м’ясо мелене, запіканка з м’ясом або рибне суфле з гарніром (картопляне пюре, гречана каша, овочі тушковані) – 60/100 г.
  4. Сік фруктовий (50 г) або напій (100 г).
  5. Хліб пшеничний і житній (10/10 г).

Підвечірок:

  1. Кефір (150 г).
  2. Печиво (15 г), або здобна булочка (50 г), або пиріг з варенням (60 г).
  3. Яблуко (35 г) або інші фрукти.

Вечеря:

  1. Тефтелі рибні + картопляне пюре під соусом (70/13), або омлет з овочевою запіканкою (50/150), або каша гречана з молоком + тушкована з молоком морква (70 г), або м’ясо-овочева запіканка під соусом.
  2. Кефір (150 г).
  3. Хліб пшеничний (15 г), житній (10 г).

В проміжках між годуваннями не потрібно пропонувати дітям печиво, булочки, тим більше солодкі кондитерські вироби – це порушує ритмічність травних процесів, апетит, що несприятливо впливає на режим сну і активності дитини. Небажано давати також солодкі фруктові соки.

Питний режим

Для пиття між прийомом їжі дітям можна пропонувати свіжу кип’ячену охолоджену до кімнатної температури воду або неміцний чай без цукру з додаванням 1-1,5 чайної ложки лимонного соку (або шматочка лимона), що добре втамовує спрагу. Не рекомендують малюкам споживати газовану воду, а також такі напої як фанта, кока-кола, пепсі-кола.

Естетика харчування

Меню дитини необхідно урізноманітнити, щоб воно не повторювалося не тільки на протягом дня, але й тижня. Потрібно брати до уваги те, що в цьому віці діти стають більш уважними і розбірливими щодо зовнішнього оформлення страви, сервірування столу.

Малюк буде відмовлятися від одноманітної, неакуратно приготованої і несмачної їжі або споживати її без бажання. Такі страви можуть пригнічувати апетит дитини, в той час як смачно приготовлені й гарно прикрашені – стимулюють апетит, краще перетравлюються і засвоюються.

Рубрика: Консультації з харчування, Медики радять  Відгуки закриті

Прийом дітей у заклад дошкільної освіти

КМУ вніс зміни до Положення про заклад дошкільної освіти,

затверджене постановою від 12.03.2003 № 305 (далі — Положення). Воно викладене в редакції постанови КМУ від 27.01.2021 № 86.

Порядок зарахування

Директор зараховує дітей до державного (комунального) закладу дошкільної освіти протягом календарного року на вільні місця в порядку черговості надходження заяв про зарахування.

Як правило, групи нових дітей формують на початок нового навчального року. До кінця літнього періоду діти старших груп вибувають із закладу у зв’язку з вступом до першого класу. Дітей інших вікових груп переводять до нових. Директор керується нормою з Положення: переведення вихованців з однієї вікової групи до іншої в межах одного закладу дошкільної освіти та формування його новостворених груп здійснюють щороку наприкінці літнього періоду, але не пізніше 31 серпня (п. 11 Положення). Саме в цей період місць вивільнюється найбільше, і заклад дошкільної освіти  має можливість прийняти нових дітей. При цьому директор дотримується нової норми, якої не було в попередній редакції Положення. Ідеться про першочергове зарахування дітей.

Пунктом 10 Положення визначено, що першочергово до державних (комунальних) закладів дошкільної освіти зараховують дітей, які:

  • проживають на території обслуговування державного (комунального) закладу дошкільної освіти — в разі її встановлення його засновником;
  • є рідними або усиновленими братами та/або сестрами дітей, які вже здобувають дошкільну освіту в такому закладі дошкільної освіти;
  • є дітьми працівників такого закладу дошкільної освіти;
  • належать до категорії дітей з особливими освітніми потребами, що зумовлені порушеннями інтелектуального розвитку та/або сенсорними та фізичними порушеннями;
  • належать до категорії дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, які влаштовані під опіку, у прийомну сім’ю, дитячий будинок сімейного типу, патронатну сім’ю, а також усиновлених дітей;
  • перебувають у складних життєвих обставинах і на обліку в службах у справах дітей;
  • діти з числа внутрішньо переміщених осіб чи діти, які мають статус дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій і збройних конфліктів.

Ці категорії дітей мають право на першочергове зарахування до закладів освіти відповідно до закону.

Документи, які подають батьки

Один із батьків або інший законний представник дитини особисто подають директору заяву про зарахування дитини. При зарахування дитини батьки ознайомлюються  з правилами, нормами та  особливостями освітнього процесу. А ще — з такими локальними документами закладу як:

Шаблон заяви можна завантажити (див. Додаток 1) та  вписати потрібну інформацію. Якщо батьки мають право на першочергове зарахування дитини до закладу, то в заяві про зарахування дитини батьки мають зазначити реквізити документа, що визначає це право (див. Додаток 2).

Окрім заяви, батьки повинні пред’явити директору оригінал документа, що підтверджує право на першочергове зарахування дитини. Якщо право на першочергове зарахування не підтверджено, дитину зараховують до закладу на загальних підставах.

До заяви про зарахування дитини до закладу дошкільної освіти один із батьків повинні додати:

Якщо немає висновку лікаря про те, що дитина може відвідувати заклад дошкільної освіти, це дає право директору закладу відмовити батькам у зарахуванні дитини до закладу.

Для зарахування дитини з особливими освітніми потребами до державного (комунального) закладу дошкільної освіти та утворення інклюзивних груп до заяви про зарахування батьки додають висновок інклюзивно-ресурсного центру про комплексну психолого-педагогічну оцінку розвитку дитини.

Для зарахування дитини з інвалідністю до державного (комунального) закладу дошкільної освіти до заяви про зарахування батьки додають:

  • копію індивідуальної програми реабілітації дитини з інвалідністю.

Якщо до заяви додають той чи той документ, то заява має містити інформацію про це.

Зразок заяви на зарахування

Завідувачу дошкільним навчальним закладом
(ясла-садок) комбінованого типу № 43 «Морська хвиля»
Черкаської міської ради
Перетятько Світлані Валеріївні
______________________________
(П.І.П. батьків або осіб, які їх замінюють)
що проживає за адресою:
_________________________________
конт. тел.
_______________________________

Заява

Прошу зарахувати в дошкільний заклад мою дитину: ___________________________________________________________________________ ___________________________________________________________________________
( П.І.П. дитини, дату народження вказати повністю


з «________» __________________ 20 __ року.

З Статутом дошкільного закладу, Правилами утримання, навчання і виховання дітей, режимом роботи дошкільного закладу ознайомлена(ний) та погоджуюсь і зобов’язуюсь сумлінно виконувати.

Місце роботи мами, займана посада :_________________________________________________________________ _______________________________ № контактних тел: _________________________________________________

Місце роботи батька, займана посада: ________________________________________________________________ _______________________________ № контактних тел: _________________________________________________

У випадку опікунства над дитиною :

Місце роботи опікуна, займана посада:_______________________________________________________________
_______________________________

№ контактних тел: _________________________________________________

В разі зміни місця проживання, роботи,контактного телефону зобов’язуюся письмово повідомити завідувача ДНЗ.

„____”________ 20 _ р.
________________________

Також Заяви в ДНЗ можна завантажити в електронному варіанті.

Педикульоз

Неприємна хвороба – педикульоз

Воші — переносники тифу

Воші протягом свого життя, перебуваючи на тілі людини і живлячись її кров’ю, у своєму розвитку проходять три стадії: яйце (тобто гнида), личинка і статевозріла воша. Яйце має довгасту форму, жовтувато-білого кольору, міцно склеєне з волоссям за рахунок речовини, що виділяє самка.

Головна воша найчастіше живе у волосяній частині голови, в основному на скронях, потилиці, тімені. Тривалість життя дорослої особини 27-38 діб. Самка відкладає на волоссі до чотирьох яєць на день, а за життя, відповідно, – до 160 штук.

Живиться воша кров’ю. Поза тілом людини головна воша живе 24 години, платяна – 7-10 діб. Розповсюджуються паразити, переповзаючи з однієї людини на іншу під час безпосереднього контакту (за хвилину вони долають 20 см), а також при користуванні спільними речами. Збереженню проблеми із завошивленням сприяють скупченість населення, недотримання правил особистої гігієни, значні міграційні процеси.

Останнім часом почастішали випадки виявлення педикульозу в дітей, які живуть у нормальних умовах, дотримуються правил особистої гігієни. Це, певною мірою, пояснюється біологічними особливостями вошей. Ці комахи віддають перевагу людям, які часто миють волосся і у яких шкіра на голові, відповідно, чиста. Так вошам легше смоктати кров.

Що робити, якщо виявили педикульоз

Якщо відбулося зараження волосистої частини голови, – дитина жаліється на свербіж переважно у потиличній частині та у скроневих ділянках. На місцях укусів комах з’являється почервоніння, яке згодом непокоїть дитину. В разі виявлення педикульозу треба провести відповідну обробку голови, тобто дезинсекцію. Дуже часто матері, боючись розголосу, самостійно починають лікування, не звертаючись до лікаря, адже для цього зараз є широкий асортимент препаратів: Педикулін, Педицид, Ніттифор, Нітилон, Локодин, Лонцид, 20% водно-мильна суспензія бензилбензоату, 10% водно-мильно-гасова емульсія, 0,15% водна емульсія карбофосу.

Нанесіть на волосся один із вищевказаних препаратів, зав’яжіть голову поліетиленовою хусткою і рушником, витримайте відповідний час згідно з інструкцією. Після цього промийте волосся проточною водою з милом або шампунем і нанесіть теплий розчин 9% столового оцету, зав’яжіть голову поліетиленовою хусткою і рушником, витримайте ще 30 хвилин, прополощіть у проточній воді, після чого вичешіть густим гребінцем загиблих вошей та гниди. Це надзвичайно кропіткий, але важливий процес.

Профілактика педикульозу

Воша не може літати або стрибати, а тільки повзати. Переважно діти, хворі на педикульоз, заражаються тоді, коли вони притуляються один до одного головами. Крім того, передача комах відбувається через висячі рядом головні убори, подушки, ковдри, гребінці, щітки для волосся або м’які іграшки. Коли діти міняються шапками або куртками чи просто вішають їх поруч в дитячому садку чи школі, воші легко переходять від одного господаря до іншого.

Якщо ви вирішили підстригти малюка у перукарні, не поспішайте садовити його у крісло; спочатку придивіться, чи обробляють тут інструменти для стрижки волосся після того, як зробили зачіску попередньому відвідувачу. У громадських місцях, транспорті та просто на вулиці намагайтеся триматися подалі від неохайних людей. Якщо ви придбали річ, яка вже була у використанні, перед тим як її надягти, продезинфікуйте, а потім ще й ретельно виперіть.

Проблеми соціалізації та збереження психічного здоров’я дошкільників

        Одне з основних завдань психолога в дитячому навчальному закладі є допомога дитині під час адаптації до дитячого садка. Здатність почуватися комфортно за відсутності близьких дорослих залежить передусім від психологічного віку дитини. Спочатку дитина пов’язана з матір’ю міцними узами залежності: вона тулиться до мами, вимагає щоб та завжди була поруч, грається спокійно тільки в її присутності, періодично перевіряє, чи на місці її «зона безпеки». На третьому році життя характер стосунків з батьками змінюється. Дитина менше орієнтується на безпосереднє фізичне спілкування з матір’ю, а прагне певною мірою партнерських взаємин із батьками. З установленням  певної дистанції між дитиною та її батьками стає можливим відвідування нею дитячого садка. Проте не в усіх дітей хронологічний та психологічний вік збігається. Дитині може бути і чотири роки, а за рівнем розвитку самостійності вона ще не переросла період психологічної залежності від матері. Другою причиною ускладнень адаптації до нових умов може бути надмірна чутливість нервової системи, внаслідок чого дитина надто вразлива, хворобливо реагує на будь-яку невизначеність ситуації. Така реакція часто набуває психосоматичного характеру: весь період адаптації тоді пов’язаний з частими захворюваннями, поганим самопочуттям.

Дуже часто проблеми адаптації дитини до дитсадка виникають унаслідок невдалих педагогічних впливів на нього. Такі проблеми можна попереджати або розв’язувати через роботу психолога з вихователем та батьками. Так, чимало труднощів приносить неврахування дорослими егоцентричної пізнавальної позиції дитини. Ця позиція притаманна молодшим дошкільникам і поступово зникає до початку школи в процесі розумового, психічного та емоційного розвитку особистості. Егоцентрична позиція полягає в тому, що дитина ставить себе у центр всього, що відбувається навкруги. Наприклад, діти вважають, що будь-яка людина думає в даний момент про те ж саме, що й вони. Тому свою розповідь вони можуть почати з середини, сподіваючись, що співрозмовник знає про що йдеться. Егоцентрична позиція зумовлює високу навіюваність дошкільника: так само, як він приписує свої думки іншим, він може «заражатися» чужими оцінками, ставленнями та почуттями. Якщо всім смішно – дитина сміється, якщо всі обурені вчинком кіногероя – дитина ладна його побити. Отже, для того щоб дитина через свій егоцентризм могла перейнятися позитивним ставленням до дитсадка, контекст, в якому про нього згадують, має бути емоційно-позитивним, пов’язаним з успіхами дитини, а не з її невдачами. Дуже часто в процесі виховання дитини не враховується її потреба в любові( у дошкільника ця потреба має свою специфіку «мене люблять якщо я хороший»).  Однією з проблем над вирішенням якої працює психолог, вихователі та батьки є прояви психологічного неблагополуччя дитини.       Такими проявами можуть бути емоційні розлади, невротичні реакції, психосоматичні захворювання, затримка психофізичного розвитку, гальмування пізнавальних потреб(діти стають недопитливими, байдужими), збіднення ігрової діяльності (такі діти грають дуже одноманітно, сюжети їхніх ігор відтворюють не професійні стосунки дорослих, як у здорових дітей, а ті психологічні проблеми, що тривожать дитину). Діти у стані психологічного неблагополуччя гірше їдять, сплять, у них переважають негативні емоції. Негативні емоційні  стани залежно від темпераменту дитини можуть формуватися на фоні збудження (тоді дитина стає імпульсивною, дратівливою, агресивною) або на фоні гальмування (що проявляються у тривожності, скутості, пригніченості тощо). З такою психологічно неблагополучною дитиною дуже важливо налагодити доброзичливі стосунки, всіляко проявляти свою любов до неї, тактовне розуміння і впевненість в її силах. Будь-які присоромлення або незадоволення тільки погіршують її емоційний стан і підсилюють невротичні прояви. І навіть якщо останні з часом зникають, наслідки психологічних травм у вигляді почуття неповноцінності, невпевненості у собі, пасивності залишаються на все життя.

За сприятливих умов психічного розвитку на кінець дошкільного віку почуття й переживання дітей ускладнюються. Зберігаючи емоційність і вразливість, дошкільник втрачає дитячу безпосередність. Підвищуються його самоконтроль, обов’язковість, з’являються почуття провини, справедливості чи несправедливості, моральні переживання – все те, що стане категорією совісті у молодшому шкільному віці. Старшим дошкільникам властиве почуття гідності, вони не витримують зневаги, глузування. Як і раніше,  у них виражена потреба у визнанні, схваленні, підтримці, любові. Причому ці почуття дедалі більше переносяться на однолітків, створюючи складну систему групових відносин. Розвивається вміння ставити себе на місце іншої людини і певною мірою уявляти її почуття та переживання. Розвиток рефлексії та емпатії збагачує внутрішній світ дитини, насичує новим змістом її спілкування, робить поведінку соціально спрямованішою.

Тому, таким важливим фактором при вступі дитини до дитячого закладу є   збереження психічного здоров’я дитини шляхом безпроблемного перебігу адаптації  до дитячого садочка.  Психолог дитячого закладу супроводжує процес адаптації дітей проводячи психодіагностичну роботу, консультативну роботу з батьками, педагогами, корекційно-відновлювальну та розвивальну роботу з вихованцями.

Персонал ДНЗ 43