Архів за Листопад 2023

Проблеми соціалізації та збереження психічного здоров’я дошкільників

        Одне з основних завдань психолога в дитячому навчальному закладі є допомога дитині під час адаптації до дитячого садка. Здатність почуватися комфортно за відсутності близьких дорослих залежить передусім від психологічного віку дитини. Спочатку дитина пов’язана з матір’ю міцними узами залежності: вона тулиться до мами, вимагає щоб та завжди була поруч, грається спокійно тільки в її присутності, періодично перевіряє, чи на місці її «зона безпеки». На третьому році життя характер стосунків з батьками змінюється. Дитина менше орієнтується на безпосереднє фізичне спілкування з матір’ю, а прагне певною мірою партнерських взаємин із батьками. З установленням  певної дистанції між дитиною та її батьками стає можливим відвідування нею дитячого садка. Проте не в усіх дітей хронологічний та психологічний вік збігається. Дитині може бути і чотири роки, а за рівнем розвитку самостійності вона ще не переросла період психологічної залежності від матері. Другою причиною ускладнень адаптації до нових умов може бути надмірна чутливість нервової системи, внаслідок чого дитина надто вразлива, хворобливо реагує на будь-яку невизначеність ситуації. Така реакція часто набуває психосоматичного характеру: весь період адаптації тоді пов’язаний з частими захворюваннями, поганим самопочуттям.

Дуже часто проблеми адаптації дитини до дитсадка виникають унаслідок невдалих педагогічних впливів на нього. Такі проблеми можна попереджати або розв’язувати через роботу психолога з вихователем та батьками. Так, чимало труднощів приносить неврахування дорослими егоцентричної пізнавальної позиції дитини. Ця позиція притаманна молодшим дошкільникам і поступово зникає до початку школи в процесі розумового, психічного та емоційного розвитку особистості. Егоцентрична позиція полягає в тому, що дитина ставить себе у центр всього, що відбувається навкруги. Наприклад, діти вважають, що будь-яка людина думає в даний момент про те ж саме, що й вони. Тому свою розповідь вони можуть почати з середини, сподіваючись, що співрозмовник знає про що йдеться. Егоцентрична позиція зумовлює високу навіюваність дошкільника: так само, як він приписує свої думки іншим, він може «заражатися» чужими оцінками, ставленнями та почуттями. Якщо всім смішно – дитина сміється, якщо всі обурені вчинком кіногероя – дитина ладна його побити. Отже, для того щоб дитина через свій егоцентризм могла перейнятися позитивним ставленням до дитсадка, контекст, в якому про нього згадують, має бути емоційно-позитивним, пов’язаним з успіхами дитини, а не з її невдачами. Дуже часто в процесі виховання дитини не враховується її потреба в любові( у дошкільника ця потреба має свою специфіку «мене люблять якщо я хороший»).  Однією з проблем над вирішенням якої працює психолог, вихователі та батьки є прояви психологічного неблагополуччя дитини.       Такими проявами можуть бути емоційні розлади, невротичні реакції, психосоматичні захворювання, затримка психофізичного розвитку, гальмування пізнавальних потреб(діти стають недопитливими, байдужими), збіднення ігрової діяльності (такі діти грають дуже одноманітно, сюжети їхніх ігор відтворюють не професійні стосунки дорослих, як у здорових дітей, а ті психологічні проблеми, що тривожать дитину). Діти у стані психологічного неблагополуччя гірше їдять, сплять, у них переважають негативні емоції. Негативні емоційні  стани залежно від темпераменту дитини можуть формуватися на фоні збудження (тоді дитина стає імпульсивною, дратівливою, агресивною) або на фоні гальмування (що проявляються у тривожності, скутості, пригніченості тощо). З такою психологічно неблагополучною дитиною дуже важливо налагодити доброзичливі стосунки, всіляко проявляти свою любов до неї, тактовне розуміння і впевненість в її силах. Будь-які присоромлення або незадоволення тільки погіршують її емоційний стан і підсилюють невротичні прояви. І навіть якщо останні з часом зникають, наслідки психологічних травм у вигляді почуття неповноцінності, невпевненості у собі, пасивності залишаються на все життя.

За сприятливих умов психічного розвитку на кінець дошкільного віку почуття й переживання дітей ускладнюються. Зберігаючи емоційність і вразливість, дошкільник втрачає дитячу безпосередність. Підвищуються його самоконтроль, обов’язковість, з’являються почуття провини, справедливості чи несправедливості, моральні переживання – все те, що стане категорією совісті у молодшому шкільному віці. Старшим дошкільникам властиве почуття гідності, вони не витримують зневаги, глузування. Як і раніше,  у них виражена потреба у визнанні, схваленні, підтримці, любові. Причому ці почуття дедалі більше переносяться на однолітків, створюючи складну систему групових відносин. Розвивається вміння ставити себе на місце іншої людини і певною мірою уявляти її почуття та переживання. Розвиток рефлексії та емпатії збагачує внутрішній світ дитини, насичує новим змістом її спілкування, робить поведінку соціально спрямованішою.

Тому, таким важливим фактором при вступі дитини до дитячого закладу є   збереження психічного здоров’я дитини шляхом безпроблемного перебігу адаптації  до дитячого садочка.  Психолог дитячого закладу супроводжує процес адаптації дітей проводячи психодіагностичну роботу, консультативну роботу з батьками, педагогами, корекційно-відновлювальну та розвивальну роботу з вихованцями.

У “Морській хвилі” замінили всі непрацюючі лампи зовнішнього освітлення

Дякуємо адміністрації  ПрАТ «Азот» в особі Віталія Склярова та активному сприянні Ігоря Кривошеєва за допомогу у створенні безпечних умов для всіх учасників освітнього процесу на території закладу дошкільної освіти «Морська хвиля», а саме у проведенні ревізії та заміні непрацюючих ламп зовнішнього освітлення.

Рубрика: Uncategorized, Для Батьків, Наші будні  Відгуки закриті

Пізнавальний розвиток дошкільників: консультація для батьків

Батьки скаржаться, що дитина не слухається, бешкетує, ставить сотні запитань у найнесприятливіший момент і хоче самостійно зашнурувати черевики, коли вони запізнюються на роботу. Усе це необхідно дошкільнику для пізнавального розвитку

 

Розвиток пізнавальної активності дітей молодшого дошкільного віку

  • Не обмежуйте пізнавальну активність трирічки.
  • Заохочуйте дитину до дослідження предметів.
  • Віддавайте в розпорядження дитині якнайбільше речей, матеріалів, з якими вона може робити все, що завгодно, — старі предмети домашнього вжитку, непотрібні речі, одяг, пластмасові пляшечки, обрізки паперу, тканини, природні матеріали тощо.
  • Стежте за тим, щоб речі для вжитку, гри і дослідження були безпечні для дитини.
  • Не залишайте без відповіді жодне запитання дитини.
  • Відповідайте на запитання дитини не так докладно, як радісно, з ентузіазмом і задоволенням, щоб стимулювати прагнення дитини цікавитися й надалі.
  • Пам’ятайте, що цікавість дитини не є проявом невихованості чи неслухняності.
  • Підтримуйте бажання дитини пізнавати навколишню дійсність, заохочуйте її до цього.
  • Використовуйте кожну нагоду, коли син чи донька виявляє своє здивування, пояснюйте невідому подію, де б ви не перебували, адже лише в такий спосіб пізнавальна потреба переросте в стійкий інтерес до довкілля.
  • Стежте за тим, як дитина сприймає довкілля, нові предмети, чи відчуває позитивні емоції, радість від пізнання.
  • Задовольняйте пізнавальні інтереси дитини: не обмежуйте її, а оберігайте і пояснюйте можливу небезпеку певних дій.
  • Допоможіть дитині набути власний досвід під час взаємодії з дорослими, аби вона переконалася, що до ваших порад варто дослухатися.

 

Розвиток пізнавальної активності дітей середнього дошкільного віку

  • Будьте терплячими до непосидючості чотирирічки.
  • Станьте партнером дитини, старшим товаришем, співрозмовником, провідним джерелом отримання інформації.
  • Не зупиняйте прояви допитливості фразами на кшталт: «Не сунь усюди свого носа», «Не кажи дурниць», «Сиди тут, і щоб я тебе не чув і не бачив».
  • Розвивайте пізнавальні інтереси дитини, запитуючи, чого вона хоче досягнути, й допомагаючи їй у цьому.
  • Розповідайте про предмет, явище, подію, які зацікавили її.
  • Зауважте, що дошкільник запам’ятовує те, що його цікавить: слова, образи предметів.
  • Це є основою в здобуванні знань.
  • Перевіряйте, чи формуються пізнавальні інтереси дитини, як це відбувається, коли ви заохочуєте дитину поговорити, розв’язати завдання, пограти, полагодити чи виготовити річ разом з вами.
  • Експериментуйте вдома із сином чи донькою, дитина цього віку вже може встановлювати зв’язки між зовнішніми й внутрішніми особливостями предметів.
  • Створіть середовище для розвитку пізнавальних інтересів.
  • Не будьте байдужими до інтересів дошкільника, а намагайтеся всіляко підтримати, поглибити і розширити їх. Запитуйте: «Чому ти так думаєш?», «Як ти про це дізнався?», «Чи потрібна тобі допомога?».

 

Розвиток пізнавальної активності дітей старшого дошкільного віку

  • Будь-яке використання матеріалів можливе лише за наявності гіперпосилання.
  • Не засмучуйтеся й не впадайте у відчай, якщо діяльність дитини в цей період життя схожа на бешкетування.
  • Спробуйте визначити, про що нове дитина хоче дізнатися, у чому саме потрібна ваша допомога.
  • Підтримуйте бажання дитини виділити істотні ознаки певного предмета.
  • Схвалюйте намагання дитини віднести предмет до тієї чи іншої категорії.
  • Допомагайте дитині узагальнювати й робити висновки.
  • Заохочуйте дошкільника самостійно знаходити розв’язання пізнавальної проблеми.
  • Запевняйте дитину, що вона здатна подолати труднощі, розвивайте її вольові можливості.
  • За потреби використовуйте власний приклад: «Я хотів дізнатися, довго шукав відповіді й урешті-решт — зрозумів».
  • Допоможіть дитині повірити у свої розумові і вольові можливості: «Лише наполегливі здобувають перемогу».
  • З’ясовуйте, що вона сама думає про певну ситуацію.
  • Давайте дитині можливість самостійно оцінити власну діяльність.
  • За нагоди дозволяйте доньці чи синові поспостерігати, порівняти, виділити, узагальнити, дослідити предмети вдома.
  • Ненав’язливо, у спокійній родинній атмосфері пропонуйте дитині спільно розв’язувати певні завдання.
  • Пам’ятайте, що завдання, над якими працює дошкільник, не мають бути простими, але й не занадто складними, — тоді діяльність принесе їй задоволення, радість від пізнання.
  • Запевніть дитину у вашій цілковитій підтримці — і вона почуватиметься впевнено.

Джерело: https://www.pedrada.com.ua/article/1904-pznavalniy-rozvitok-doshklnikv-konsultatsya-dlya-batkv?utm_source=letternews&utm_medium=letter&utm_campaign=letternews_rnvp_150218

Рубрика: Для Батьків, Сторінка спеціалістів  Відгуки закриті