1. Говоріть із дітьми про Батьківщину.
Дехто з батьків вважає, що про Батьківщину говорити з дошкільниками зайве або ще зарано. Однак цінність сімейних бесід і розмов саме в тому, що відбуваються вони найчастіше у безпосередній і довірливій атмосфері. І тоді розумне і влучне слово батька або матері, дідуся чи бабусі про Батьківщину глибоко входить у свідомість та серце малюків.
2. Відзначайте загальнонаціональне свято — День Незалежності України.
Доцільно започаткувати сімейну традицію щорічного святкування загальнонаціонального свята – Дня Незалежності України: побувати на святкових заходах, що проводять у рідному місті, за можливості брати в них участь, переглянути запис військового параду чи святкового концерту.
3. Говоріть про патріотичні справи батьків, розмірковуйте над минулим своєї Батьківщини.
Розповіді й бесіди-спогади про патріотичні справи батьків, розмірковування над минулим своєї Батьківщини є водночас і уроками мужності для дітей, і передачею естафети від покоління до покоління. У такі хвилини діти почуваються єдиним цілим, невіддільним від героїчного минулого своїх предків.
4. Подорожуйте з дітьми Батьківщиною.
Подорожуючи дорогами нашої країни, батьки й діти безпосередньо знайомляться з Батьківщиною, її культурним минулим і сьогоденням, відвідують меморіальні комплекси, які своєю емоційною силою впливу пробуджують у дітей скорботу про полеглих, любов і повагу до людей, які вибороли для них свободу і незалежність. За правильної позиції батьків такі подорожі можуть відіграти неоціненну роль у патріотичному вихованні дітей.
5. Залучайте дітей до творів української літератури та мистецтва.
Прагніть, щоб за допомогою літератури і мистецтва дитина якомога раніше перейнялася долею героїчних людей. Після прочитання патріотичної літератури, розгляду репродукцій, фільмів, прослуховування музики, пісень, перегляду танців, вистав патріотичної тематики діти не залишаться байдужими.
6. Будьте готові відповісти на запитання, навести приклади й докази, щоб переконати дітей в істинності або хибності їхніх суджень.
Дошкільний вік – це вік «чомусиків». Десятки запитань – найнесподіваніших і найрізноманітніших. І відразу ж свої міркування і висновки: правильні, неточні або помилкові. Тому батьки завжди мають бути готові відповісти, навести приклади й докази, щоб переконати дітей в істинності чи хибності їхніх суджень. Важливо, щоб у родині усвідомлювали позитивний і негативний впливи літератури, мистецтва, засобів інформації на патріотичне виховання дітей.
7. Залучайте дітей до сімейних традицій, звичаїв, обрядів, свят.
Сімейні традиції, звичаї, обряди, свята є водночас важливими засобами зміцнення родинних зв’язків та національно-патріотичної свідомості різних поколінь. Так, родинні традиції є своєрідним засобом захищеності кожного члена родини, позитивного сприймання світу, створення неповторних дитячих спогадів, власного самоствердження у суспільстві.
8. Виховуйте шанобливе ставлення до національних символів і святинь народу.
Саме у родинному середовищі дитина дізнається вперше про народні символи. Народними символами українців є батьківська хата, хліб, вишитий рушник, материнська пісня, верба і калина, сорочка, хрещатий барвінок, писанка і лелека. Всі вони наші давні обереги. Родина плекає любов та повагу до них.
Якщо за сімейним обіднім столом дитині показувати приклад бережного ставлення до хліба, то, безумовно, дитина і в дитячому садку, а потім у школі, в дорослому житті з повагою ставитиметься як до самого хліба, так і до людей, які його виростили, і до землі, на якій він виріс, до свого краю, народу.
Батьки формують у своїх дітей шанобливе ставлення державних символів: Гімну, Прапора, Герба України.
9. Будьте взірцем для наслідування, відповідальними й обережними у своїх діях.
Щоб виховати патріотичні почуття у дітей, потрібно самим ними володіти. Діти копіюють усе підряд: і позитивне й негативне. Це зобов’язує батьків бути відповідальними, обережними у своїх діях. Чесність, правдивість, працьовитість, щедрість, скромність, совісність, розсудливість – це позитивні взірці для наслідування. Завдання батьків полягає в тому, щоб показати позитивний приклад, з якого дитина могла б переймати найкращі риси. Це забезпечить неперервність традицій від покоління до коління.
10. Розширюйте коло спілкування дитини з дорослими, однолітками, представниками інших національностей.
Розширюйте коло спілкування, обмінюйтеся досвідом із представниками інших сімей та родин, пізнавайте духовну спадщину та поширюйте свою. Спілкування дітей і дорослих із представниками людей інших країн, національних традицій, релігійних переконань, політичних поглядів, укладів життя та культури розвиває вміння поводитися природно, тактовно та гідно.
11. Використовуйте різні форми взаємодії з дітьми.
Для національно-патріотичного виховання дітей у родині використовуйте такі форми взаємодії з дітьми: власні бесіди-спогади; подорожі рідною країною; створюйте сімейні літописи; залучайте дітей до трудових справ; використовуйте твори літератури і мистецтва; беріть участь у масових заходах з нагоди національних і державних свят; долучайтеся до співпраці з ЗДО, суспільними організаціями тощо.
Залишити відповідь